Попри глобальне потепління, ризик весняних заморозків для озимих культур в Україні не зменшується, і є підстави вважати, що він зростає. Аналіз 3,4 млн точок погодних даних за 31 рік (1996–2026) показує: найбільша загроза існує для озимої пшениці у фазу виходу в трубку й для озимого ріпаку при відновленні вегетації. Причина парадоксу — потепління, яке сприяє більш ранньому початку вегетації навесні та входу у вразливі фази розвитку, тимчасом як імовірність короткочасних падінь температури нижче 0 ⁰С у квітні-травні залишається на тому ж рівні. «Вікно ризику» не звужується, а, навпаки, дані 2025 року демонструють одні з найвищих показників за весь період спостережень.
Як визначити загрозу
Оцінка ризику пошкодження рослин весняними заморозками потребує відповіді на два ключові питання: коли саме культура входить у вразливу фазу і яку мінімальну температуру вона здатна витримати на цьому етапі? Традиційно строки настання фенологічних фаз визначають шляхом польових спостережень, що потребує регулярних виїздів, досвіду та суб'єктивної оцінки. Проте існує простіший і відтворюваний метод — розрахунок суми ефективних температур (GDD, Growing Degree Days), який дозволяє прогнозувати фенологію рослин виключно на основі даних температури повітря.
Суть методу полягає в щоденному накопиченні різниці між середньодобовою температурою і базовою температурою розвитку культури (Tbase). Кожна фенологічна фаза настає при досягненні певного порогового значення GDD. Наприклад, для озимого ріпаку фаза цвітіння починається при накопиченні 450 градусо-днів від початку весняної вегетації при Tbase = 5 °C (тобто сума середньоденних температур, що більше від рівня 5 °C). Знаючи ці порогові значення та маючи щоденні дані Tmax і Tmin, можна автоматично визначити момент початку критичної фази.
У табл. 1 об'єднано два параметри для кожної фази: суму ефективних температур, необхідну для її настання, і критичні температури, за яких відбувається пошкодження або загибель рослин. Поєднання цих даних створює основу для системи раннього попередження: якщо розраховане накопичення GDD наближається до порога вразливої фази, а прогноз погоди показує зниження температури нижче від критичного рівня, це є прямим сигналом про загрозу заморозкового пошкодження.

Таблиця 1. Критичні фази розвитку основних польових культур, порогові температури пошкодження весняними заморозками і суми ефективних температур (GDD*) для прогнозування настання фаз
* GDD (Growing Degree Days) розраховується за формулою: GDD = сума [(Tmax + Tmin)/2 - Tbase] за кожну добу, де від'ємні значення прирівнюються до нуля. Діапазон значень GDD обумовлений сортовими відмінностями й групами стиглості.
Коли озимі вразливі до весняних заморозків
Для аналізу ми використовуємо максимальні та мінімальні добові температури повітря (2 м над рівнем поверхні) з 1 березня по 30 червня (122 дні) з моделі реаналізу NEMSGLOBAL, що базується на супутникових даних, із просторовою роздільною здатністю 30 км, за 31 рік (1996–2026). Для аналізу використано 453 погодні сектори, які щільно покривають усю територію України за виключенням регіону Карпатських гір. Таким чином, для аналізу використано 3,4 млн точок погодних даних.
Алгоритм розрахунку: для кожної культури, погодного сектора і року ми визначаємо дату початку певної фази — використовуємо параметри GDD, Tbase та середні добові температури. Потім розраховуємо останню дату із заморозком такого рівня, який може бути критичним для цієї культури й фази, на підставі температури пошкодження та мінімальних добових температур. Якщо остання дата буде пізніше, ніж дата початку фази, то це свідчить про настання ризику. Підсумовуючи такі випадки, ми можемо зробити висновки: які культури і фази більш ризикові, які регіони та чи спостерігається тренд. І ось що ми побачили (див. нижче).
- Озима пшениця: найбільш вразлива в фазу вихід у трубку (середня ймовірність 6,2 %). У більш ранні періоди кущіння рослина витривала до низьких температур, а більш пізня фаза колосіння — цвітіння настає зазвичай наприкінці травня, коли ймовірність низьких температур дуже низька.
- Озимий ріпак найбільш вразливий під час відновлення вегетації (середня ймовірність 5,6 %), яка починається рано навесні, коли заморозки -5 °C ще цілком реальні. Другою за ризиком є фаза стеблування — бутонізації (2,6 %), оскільки поріг -3 °C може траплятися на початку травня. Цвітіння настає наприкінці травня — на початку червня, коли вірогідність низьких температур дуже низька.

Таблиця 2. Параметри та результати розрахунку рівня ризику

Таблиця 3. Середній рівень ризику по роках у розрізі фаз
Регіональні особливості та тренди
Озима пшениця: кущіння
Середня ймовірність ризику — лише 0,4 %. Рослина в цю фазу стійка до сильних морозів, тому критичні пошкодження трапляються рідко. За 31 рік ризик виникав лише в 5 роках, найпомітніші: 2001 (6,2 %) і 2013 (4,0 %).
Регіони: найбільш вразливі південні області (Херсонська, Запорізька, Миколаївська), де весна настає раніше і кущіння починається в період, коли зворотні заморозки ще можливі.
Тренд: спадний — за останнє десятиліття випадків майже не зафіксовано.
Рис. 1. Середня ймовірність ризику заморозків по секторах України та динаміка по роках із трендом (1996–2026) для озимої пшениці, фаза кущіння (поріг пошкодження -8 °C).
Озима пшениця: вихід у трубку
Середня ймовірність ризику — 6,2 %, це найуразливіша фаза озимої пшениці. За 31 рік ризик виникав у 16 роках (кожен другий рік), а у 8 роках перевищував 5 % території. Найгірші роки: 2007 (60,3 %), 2025 (33,3 %), 2017 (20,5 %) і 2026 (18,3 %).
Регіони: ризик поширений по всій території України, але найвищий у Центральному та Західному регіонах (жовто-оранжеві зони на мапі). Південний регіон менш вразливий завдяки швидшому проходженню цієї фази.
Тренд: помірно зростаючий — попри загальне потепління, останні роки (2025, 2026) демонструють високі значення, що свідчить про збільшення частоти пізніх заморозків у квітні.
Рис. 2. Середня ймовірність ризику заморозків по секторах України та динаміка по роках із трендом (1996–2026) для озимої пшениці, фаза вихід у трубку (поріг пошкодження -3 °C).
Озима пшениця: колосіння — цвітіння
Середня ймовірність ризику — лише 0,3 %. Ця фаза настає наприкінці травня, коли заморозки до -1 °C вже майже не трапляються. За 31 рік ризик виникав лише в 3 роках: 2024 (8,2 %), 2020 (0,7 %) і 2000 (0,7 %).
Регіони: незначний ризик зосереджений у східних та центрально-східних областях (Дніпропетровська, Запорізька, Харківська), де континентальний клімат іноді спричиняє пізні похолодання.
Тренд: практично відсутній, хоча випадок 2024 року (8,2 %) є аномальним і найбільшим за весь період спостережень.
Рис. 3. Середня ймовірність ризику заморозків по секторах України та динаміка по роках із трендом (1996–2026) для озимої пшениці, фаза колосіння — цвітіння (поріг пошкодження -1 °C).
Ріпак: відновлення вегетації
Середня ймовірність ризику — 5,6 %, це найуразливіша фаза озимого ріпаку. Ріпак починає вегетацію рано навесні, коли заморозки -5 °C ще цілком реальні. За 31 рік ризик виникав у 15 роках (майже кожен другий рік), а у 7 роках перевищував 5 % території. Найгірші роки: 2004 (48,8 %), 2025 (32,2 %), 2009 (26,5 %), 2007 (19,6 %) і 2001 (17,7 %).
Регіони: ризик поширений у Центральному й Західному регіонах України, найвищий у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській та Кіровоградській областях (оранжеві зони на мапі). Східні області менш вразливі.
Тренд: стабільний, без чіткого напряму — екстремальні роки трапляються як на початку, так і наприкінці періоду спостережень.
Рис. 4. Середня ймовірність ризику заморозків по секторах України та динаміка по роках із трендом (1996–2026) для ріпаку, фаза відновлення вегетації (поріг пошкодження -5 °C).
Ріпак: стеблування — бутонізація
Середня ймовірність ризику — 2,6 %. Ця фаза настає на початку травня, коли заморозки до -3 °C ще цілком можливі в більшості регіонів. За 31 рік ризик виникав у 14 роках (майже кожен другий рік), а у 4 роках перевищував 5 % території. Найгірші роки: 2025 (24,9 %), 2000 (18,1 %), 1999 (14,8 %) і 2017 (7,7 %).
Регіони: ризик поширений переважно в Центральному й Західному регіонах, подібно до фази відновлення вегетації, але з дещо меншою інтенсивністю. Південний регіон менш вразливий завдяки швидшому проходженню цієї фази.
Тренд: без чіткого напряму — середнє за 1996–2010 (2,4 %) і 2011–2026 (2,7 %) майже однакове, хоча у 2025 році ризик став аномально високим через пізні квітневі заморозки.
Рис. 5. Середня ймовірність ризику заморозків по секторах України та динаміка по роках із трендом (1996–2026) для ріпаку, фаза стеблування — бутонізація (поріг пошкодження -3 °C).
Ріпак: цвітіння
Середня ймовірність ризику — лише 0,2 %. Цвітіння ріпаку настає наприкінці травня — на початку червня, коли заморозки до -1 °C практично не трапляються. За 31 рік ризик виникав лише у 2 роках: 2024 (6,4 %) і 2000 (0,7 %).
Регіони: незначний ризик зосереджений у південно-східних областях (Запорізька, Донецька, Дніпропетровська), де континентальність клімату інколи спричиняє аномально пізні похолодання.
Тренд: практично відсутній, хоча випадок 2024 року є аномальним — найбільшим за весь період спостережень.
Рис. 6. Середня ймовірність ризику заморозків по секторах України та динаміка по роках із трендом (1996–2026) для ріпаку, фаза цвітіння (поріг пошкодження -1 °C).
Перелік джерел
- Snyder R.L., Melo-Abreu J.P. (2005). Frost Protection: fundamentals, practice and economics. Vol. 1. FAO Environment and Natural Resources Series No. 10, Rome., https://www.fao.org/3/y7223e/y7223e.pdf
- Frederiks T.M., Christopher J.T., Harvey G.L. (2015). Current and emerging screening methods to identify post-head-emergence frost damage in wheat and barley. Journal of Experimental Botany, 66(15), 4539–4549., https://doi.org/10.1093/jxb/erv229
- Whaley J.M., Sparkes D.L., Foulkes M.J., Spink J.H., Semere T., Scott R.K. (2004). Frost damage to winter wheat in the UK: the effect of plant population density. European Journal of Agronomy, 21(1), 105–115., https://doi.org/10.1016/S1161-0301(03)00090-X
- Fiebelkorn D., Rahman M. (2016). Development of a protocol for frost-tolerance evaluation in rapeseed/canola (Brassica napus L.). The Crop Journal, 4(2), 147–152., https://doi.org/10.1016/j.cj.2015.11.004
- Gu L., Hanson P.J., Post W.M., Kaiser D.P., Yang B., Nemani R., Pallardy S.G., Meyers T. (2008). The 2007 Eastern US spring freeze: increased cold damage in a warming world? BioScience, 58(3), 253–262., https://doi.org/10.1641/B580311
Автор: Роман Хрипко, керівник відділу страхових і банківських рішень, компанія «Сингента»


























