У розташованому на Житомирщині ПП «Моя Надія» напрацювали власну бізнес-модель, яка дає змогу господарству розвиватися попри всі виклики сьогодення. Кожне вітчизняне господарство, створюючи рік за роком оригінальну управлінську та виробничу структуру, унікальне. Такий досвід може бути справді вражаючим та безпрецедентним, а головне — високоефективним.
Ми з величезною приємністю пропонуємо нашим читачам ознайомитися саме з таким прикладом.
Фосфор — один із трьох китів рослинного живлення, проте його засвоєння часто стає справжнім викликом для аграрія. На відміну від мобільного азоту, фосфор у ґрунті вкрай інертний: значна частина внесених добрив швидко зв’язується в недоступні для рослин сполуки, перетворюючись на «мертвий капітал». Середні норми внесення фосфорних добрив (основних і припосівних / стартових) у діючій речовині під зернові колосові культури в Україні варіюються в межах 20–40 кг/га, чого зазвичай недостатньо для компенсації виносу, зважаючи на рівень урожайності культур та відсоток доступності фосфору з мінеральних / органічних добрив. Окрім того, низька розчинність фосфатів з добрив призводить до неефективної витрати коштів. Саме тому використання фосформобілізаторів стає стратегічним рішенням, що дозволяє розблокувати прихований потенціал ґрунту й оптимізувати інвестиції в систему живлення.
Ріпак озимий — одна з ключових олійних культур в Україні та світі. Його значення зумовлене високою економічною ефективністю вирощування, стабільним попитом на продукцію та широкими напрямами використання. Ріпак вирощують у різних ґрунтово-кліматичних зонах — від Лісостепу до Степу та Полісся, що робить його універсальною культурою для аграрного виробництва.
Феномен сої полягає в тому, що в ній за один вегетаційний період синтезується два врожаї — білка та олії, а також майже всі органічні речовини, що є в рослинному світі, тому цю культуру часто називають «золотим зерном» або «рослинним м’ясом». Вона містить усі 8 необхідних людині амінокислот, а білок складає до 50 % маси, що робить її рослинним лідером. Соєва олія використовується як основа для екологічних фарб із низьким вмістом летких органічних сполук (ЛОС).
Ріпак озимий — стратегічна олійна культура в сучасному господарстві. У світовому масштабі ріпак посідає друге місце за важливістю серед олійних культур, поступаючись лише сої. Для багатьох країн ця рослина має стратегічне значення у виробництві олії, яка широко застосовується у харчовій промисловості та за своїми властивостями може конкурувати навіть з оливковою. Крім того, ріпакова олія є цінною сировиною для виробництва біодизеля, мастильних матеріалів та пластмас і використовується у лакофарбовій промисловості. З ріпаку також отримують два види смоли, які знаходять застосування у виробництві поліграфічних чорнил. Варто відзначити, що ця культура — один із найкращих медоносів, адже період її цвітіння триває понад 30 днів, а з одного гектара ріпакового поля можна отримати до 100 кг меду.
