Де надія — там і віра, і праця!


У розташованому на Житомирщині ПП «Моя Надія» напрацювали власну бізнес-модель, яка дає змогу господарству розвиватися попри всі виклики сьогодення. Кожне вітчизняне господарство, створюючи рік за роком оригінальну управлінську та виробничу структуру, унікальне. Такий досвід може бути справді вражаючим та безпрецедентним, а головне — високоефективним.
Ми з величезною приємністю пропонуємо нашим читачам ознайомитися саме з таким прикладом.

Засноване в 2007 році ПП «Моя Надія» належить до когорти тих аграрних господарств, які створювалися буквально з декількох гектарів землі, поступово зростали, впроваджували нові технології і потихеньку купували сучасну техніку. Якщо в 2007-му тут було менше ніж 200 га полів, то нині в обробітку ПП «Моя Надія» вже 4500 га, на яких вирощуються озимі зернові й ріпак, соняшник та кукурудза.

Кожен клаптик землі тут перебуває під належним доглядом, регулярно вноситься необхідна норма міндобрив та органіка, а посіви захищаються за допомогою інноваційних препаратів, серед яких важливу роль відіграють продукти «Сингента». І що вкрай важливо — на полях ПП «Моя Надія» працюють відповідальні, беручкі та ініціативні люди, які, за словами керівника господарства Юрія Калінчука, є найбільшою цінністю та пріоритетом підприємства.

— У нас дуже багато зроблено за роки розвитку господарства, і в цьому цілковита заслуга Юрія Георгійовича, котрий надзвичайно зважено і ретельно ставиться до кожного виробничого рішення, до кожного процесу. Я гадаю, що в деяких технологічних та організаційних питаннях ми нічим не гірші, а, може, навіть у чомусь кращі за відомі агрохолдинги. Проте водночас ми прості люди, в нас немає жодного пафосу чи якогось відчуття особливості. Завдяки цьому в колективі панує здорова робоча і фактично родинна атмосфера. Людяність, чесність і порядність у ставленні до колективу і партнерів забезпечують позитивні результати, — відверто розповідає головний агроном ПП «Моя Надія» Ярослав Пилипчук.

Цікаво, що першу свою вищу освіту Ярослав Миколайович отримав у металургійній галузі. Проте любов до аграрної справи взяла гору, наш співрозмовник почав навчатися як у аграрному виші, так і тут — безпосередньо в полі.

— Ми дослухаємося до кожної думки, кожної поради і кожного спеціаліста. Немає такого, щоб до нас хтось приїхав, почав щось радити, а ми відмахнулися: мовляв, ми самі все знаємо… Зовсім ні, оскільки можна десятки років працювати в полі, знати всю теорію і практику, однак щодня відкривати для себе щось нове. Саме тому в нас уже багато років поспіль триває і розвивається взаємовигідна співпраця з компанією «Сингента». І не лише у плані використання їхніх препаратів, але й у дослідно-агрономічній сфері, — пояснює головний агроном ПП «Моя Надія».

Мої співрозмовники наголошують на тому, що активна співпраця господарства із «Сингента» стала можливою, зокрема, завдяки позитивним людським і діловим якостям менеджера компанії з продажу насіння Леоніда Ільченка.

— Ми реалізували разом із ним дуже багато успішних проєктів і на даний час так само ефективно співпрацюємо з менеджером із продажу ЗЗР Дмитром Антоновим. У «Сингента» взагалі дуже потужний колектив: висококваліфіковані фахівці, справжні майстри своєї справи і водночас порядні партнери. Тому ми завжди із задоволенням відвідуємо польові заходи цієї компанії та запрошуємо «сингентівців» до себе, — радо зауважує Юрій Калінчук.

Найкращою ілюстрацією його слів буде той факт, що гібриди «Сингента» висіваються на усіх 100 % площ під соняшником і на 20 % площ кукурудзи. Крім цього, половина всіх хімічних засобів захисту рослин, які використовує господарство, — це також «Сингента»!

— Ще декілька років тому частину площ під соняшником ми відводили під гібриди інших відомих виробників. Але, зрештою, переконалися, що найкраще себе показує саме соняшник «Сингента», і засіяли ним минулого року всі 850 га. Він надзвичайно стабільний, стійкий і демонструє високу середню врожайність. Так, на круг минулого сезону ми отримали майже 4 т/га, і це далеко не за ідеальних погодних умов, — зазначає Юрій Георгійович.

За словами головного агронома господарства, найкраще себе показали такі гібриди соняшнику, як СИ Амазонія, СИ Теос, Сурест HTS, а також старі-добрі НК Конді та НК Бріо.

— І звісно ж, це такий унікальний гібрид як Суміко HTS, який показав у нас олійність насіння на рівні 55 %. Ми отримали доплату за підвищений вміст олії, що дало змогу істотно підвищити рентабельність вирощування соняшнику, — стверджує Ярослав Пилипчук.

Основна культура на полях господарства — кукурудза, під яку тут спеціально збудували новий сучасний елеватор.

— Це взагалі була певним чином авантюра, оскільки рішення про спорудження зерносховища ухвалювалося незадовго перед війною. Ясна річ, що були сумніви щодо доцільності реалізації такого вартісного проєкту, але Юрій Георгійович настояв на тому, що будемо будувати, і, як виявилося, ми дуже правильно вчинили! Маємо сьогодні потужності на 30 тис. т одночасного зберігання та повний цикл післязбиральної доробки зерна. Сушимо кукурудзу пелетами і щепою, що забезпечує собівартість зняття 1 тонно/відсотка вологості на рівні всього лише 40 грн, а не 150–200 грн, як пропонують на комерційних елеваторах, — розповідає Ярослав Миколайович.

Для того щоб розуміти у яких умовах та за якою технологією працює команда ПП «Моя Надія», слід сказати, що господарство розділене на два вкрай неоднорідні кластери: більший розташований у класичній чорноземній зоні, а менший (1200 га) — на типових піщаних поліських ґрунтах.

— Гадаю, що досвідчені агрономи чудово розуміють, що це таке — виростити врожай на піску. До того ж у нас там є такі поля, що хоч пляж на них роби… Але ми надзвичайно ретельно підходимо до цієї справи, планомірно підвищуючи родючість цих земель і підбираючи оптимальну технологію вирощування. Зокрема, кукурудзу сіємо на Поліссі з густотою 60 тис./га, а тут — 70 тис./га. Своєю чергою, соняшник — 55 тис./га проти 63 тис./га відповідно. Завдяки цьому маємо дуже непогані результати. Так, минулого року вдалося отримати до 9 т/га кукурудзи на піску, причому дуже гарно себе показали такі гібриди кукурудзи компанії «Сингента» як СИ Фортаго, СИ Феномено і СИ Фрегат. Усі сусіди дуже дивувалися, настільки добре там показала себе кукурудза від «Сингента». Назагал у неї взагалі дуже хороші гібриди «королеви полів» — і старіші, і новіші, наприклад, НК Кобальт. Тож ми будемо послідовно розширювати під ними площу, — розповідає керівник господарства Юрій Калінчук.

Втім, як із посмішкою зауважують наші співрозмовники, сільське господарство і погода — речі настільки непередбачувані, що буває на поліських пісках родить значно краще, аніж на чорноземах поблизу Ружина.

— У нас минулого року за весь вегетаційний період в основному кластері випало всього лише 40 мм опадів, тимчасом як на Поліссі — 160 мм. От і думай собі, що і як краще… Але з іншого боку, ми не женемося за якоюсь надвисокою врожайністю. У дощові роки збирали і по 14–15 т кукурудзи з 1 га, а назагал нас цілковито влаштовують 10 т. Головне — зберегти родючість ґрунтів та досягти хорошої рентабельності вирощування, — наголошує Юрій Георгійович.

На полях господарства практикується глибокий обробіток ґрунту без жодних «ухилів» у бік no-till чи mini-till.

— Беремо до уваги показники вологості, особливості ґрунтів, попередника тощо і вирішуємо, чи будемо орати, чи провадити глибоке розпушення ґрунту. Ретельно підбираємо і структуру посівних площ на наступний сезон, беручи до уваги як агрономічні, так і економічні чинники. Так, скажімо, озимий клин займає у нас приблизно 20–30 % усіх площ і до нього входить не лише озима пшениця, але й озимий ячмінь, ріпак і навіть озиме жито. Від сої ми відмовилися через низку міркувань, проте уважно приглядаємося до гороху — ярого чи зимуючого. Тут важливо бути впевненими в тому, що ми отримаємо врожайність не нижче певного рівня, а також зможемо реалізувати врожай із декількох сотень гектарів за достойною ціною. Просто посіяти горох на 100 га, аби лишень посіяти — такого не буде, — пояснює головний агроном ПП «Моя Надія».

Вкрай значущу роль в успішних агрономічних та економічних результатах господарства відіграє грамотний підхід до мінерального живлення рослин та планомірного підвищення їх родючості.

— Почнімо з того, що ми не заощаджуємо на міндобривах у принципі і даємо в землю саме стільки діючої речовини, скільки потрібно для отримання певної врожайності. Причому використовуємо для цього складні комплексні добрива найкращих світових виробників плюс якісні добрива азотної групи (селітра, карбамід, КАС разом із тіосульфатом). Проте це лише половина справи — ми також вносимо органічні добрива у вигляді самостійно приготованих компостів і курячого посліду в нормі від 5 до 10 т/га. Сукупно це дає змогу забезпечити максимально ефективне мінеральне живлення для посівів у найбільш доступній формі і водночас поступово збільшувати вміст органічної речовини в ґрунті, підвищуючи його природну родючість, — зазначає Ярослав Пилипчук.

За його словами, органічні добрива віддають рослинам у перший сезон після їх внесення відразу 30 % свого багатющого складу, починаючи з азоту, фосфору і калію та закінчуючи широкою лінійкою мікроелементів.

— У перший рік — це 30 %, у другий — 50 % і на третій рік — ще 20 %. Через кожні три роки ми знову вносимо органіку на цьому полі. Такий підхід виявляється настільки ефективним, що можна сміливо обійтися без внесення складних комплексних добрив, а отже, істотно заощадити кошти, підвищуючи при цьому врожайність, — стверджує головний агроном господарства.

На полях ПП «Моя Надія» щороку тестуються найрізноманітніші технології та підходи до вирощування різних сільгоспкультур.

— Намагаємося самотужки все перевірити, проекспериментувати, щось визначити для себе. Так, скажімо, ми з’ясували, що фунгіцид рослинам краще давати разом із амінокислотами, які глибше «заводять» діючу речовину всередину рослини. Так само переконалися, що бор по листу слід вносити з нейтральним pH, а не кислим, оскільки тоді недопрацьовує фунгіцид. Підтвердили самі для себе ефективність застосування міді на озимому ріпаку, цинку — на соняшнику і кукурудзі. Тобто, маємо позитивні результати від таких досліджень, — розповідає керівник господарства Юрій Калінчук.

Своєю чергою, головний агроном ПП «Моя Надія» вважає, що для того, щоб отримати гарні результати в полі, слід іти не всупереч природі, а прислухатися до неї.

— Ми буквально прилаштовуємося до природи, стежимо за тим, як розвиваються рослинки, намагаємося зрозуміти, що їм потрібно в даний момент — дарма в землю нічого не кидаємо. Природа сама нам підказує, що робити, якщо до неї прислухатися: температурою, вологою, особливостями розвитку рослин — і ми прагнемо точно реагувати на ці підказки. Співпраця із «Сингента» для нас важлива й у цьому плані. Це стосується як постійних консультацій із технічними фахівцями компанії та участі у семінарах, які проводить наш партнер, так і використання унікального функціоналу програми Cropwise Operations. Ми послідовно провадимо аналізи ґрунтів, картографування полів, беремо до уваги всі температурні зміни, вологість і маємо змогу чітко реагувати на підказки природи, — пояснює він.

І звісно, надзвичайно важливим є захист посівів від бур’янів, шкідників і хвороб.

— Як і переважна більшість вітчизняних господарств, ми частково використовуємо генеричні препарати через їх нижчу вартість. Проте це стосується лише окремих моментів — деяких елементів гербіцидного захисту та інсектицидів. Натомість усі ключові елементи технології захисту в нас обов’язково закриваються якісними оригінальними препаратами, і передусім від «Сингента», котра, як ми вже згадували, закриває 50 % наших потреб. І, гадаю, її частка поступово зростатиме, — зауважує генеральний директор ПП «Моя Надія».

Так, у господарстві широко використовуються протруйники Вайбранс® Тріо і Селест® Макс, які, за словами наших співрозмовників, гарантують тривалий безпечний період розвитку сходів озимої пшениці. Ці препарати обов’язково застосовуються на всю площу під озиминою.

— У нас практично на всіх культурах широко використовуються препарати компанії «Сингента». Чому так? Бо ми тоді упевнені, що в нас не виникне жодних неприємних несподіванок. Ці препарати забезпечують реальний результат! Наприклад, система захисту соняшнику обов’язково включає відомий гербіцид Примекстра® ТZ Голд у нормі 4,5 л/га. Для захисту соняшнику від хвороб незамінним є Амістар® Голд. Для захисту пшениці — фунгіциди Тілт® Турбо і Альто® Супер, а також висококласний новий, але вже перевірений препарат Елатус® Ріа. Так само і на соняшнику ми першими в області випробували новітній препарат Міравіс® Макс і поки що нам дуже подобається, як він діє на рослини. Хочу також дуже похвалити препарат Сетар®, який ми внесли перший рік на озимому ріпаку на площі 200 га. Він реально забезпечив рівномірне цвітіння на всіх ярусах рослини, захищаючи водночас її від хвороб. Взагалі, що в «Сингента» не візьми — все діє чудово і так, як це вказано в інструкції, —зазначає головний агроном господарства.

Слід сказати, що керівництво ПП «Моя Надія» дуже відповідально ставиться до самої технології захисту рослин.

— Минулого року ми придбали новітній висококліренсний обприскувач — одну з найкращих моделей на світовому ринку. Маємо змогу здійснювати точне рівномірне внесення робочого розчину і завдяки цьому ще ефективніше використовувати класні препарати від «Сингента». Норми виливу ми застосовуємо на рівні від 100 до 200 л/га і поки що не бачимо сенсу їх зменшувати. Назагал, як ми вже казали, робимо все по науці, постійно консультуючись із фахівцями-технологами. Втім, треба і нам трішки похвалитися: якщо на початку нашої співпраці технологи «Сингента» приїздили до нас ледь не через день, то сьогодні вони вже переконалися в тому, що ми щось навчилися, і цілковито нам довіряють у агрономічних питаннях. Чомусь вони навчають нас, а чомусь — вже ми їх, — тішиться керівник господарства Юрій Калінчук.

На запрошення гостинних господарів із ПП «Моя Надія» ми оглядаємо місткий машинний двір господарства, суціль заставлений сучасними моделями найвідоміших світових брендів. Відразу помітно, що гроші тут уміють не лише заробляти, але й витрачати з розумом.

— Щоб ви розуміли, ми вже давно працюємо без жодних боргів і кредитів — це нонсенс для нас! Юрій Георгійович особисто перевіряє рахунки і якщо ми комусь щось винні, то дає команду відразу ж зробити проплату. Виняткова порядність у взаємовідносинах із партнерами — це не якась показуха з нашого боку, а справжнє ділове та життєве кредо! Нікому нічого не винен — і можеш спокійно займатися роботою, — стверджує Ярослав Пилипчук.

Аналогічний принцип максимальної порядності, турботи і поваги у ПП «Моя Надія» практикується і у внутрішньо командних процесах.

— У нас немає такого, що десь щось пішло не за планом, не вродило, і це вже кінець світу… У таких випадках Юрій Георгійович жартує, що добре, що не вродило, — менше буде клопотів зі зберіганням! Наш керівник сповідує принцип, що все, що робиться, — на краще, та навчає колектив спокійно ставитися до життєвих негараздів. Ми справді всі — єдине ціле, одна команда, у якій зібралися однодумці, — каже Ярослав Миколайович.

Менеджер із продажу ЗЗР Дмитро Антонов, головний агроном господарства Ярослав Пилипчук і засновник ПП «Моя Надія» Юрій Калінчук.

Достойна заробітна платня, комфортні умови роботи і людське ставлення до працівників дають змогу творити справжні дива.

— Люди в полі, а я, наприклад, в офісі займаюся іншою роботою і можу бути спокійним. Адже, щоб не сталося, я знаю, що мені чесно все повідомлять і зроблять усе для того, щоб виправити ситуацію. Так само, якщо тракторист отримав розпорядження орати на певну глибину, то він не буде «виміляти» чи щось вигадувати, щоб менше наробитися або ж злити кілька літрів солярки. Всі люди бачать, що ми робимо спільну справу, мають дуже достойну оплату праці і відчувають людське ставлення до себе з боку керівництва. Завдяки цьому ми можемо спокійно дивитися в майбутнє. Якщо навіть потрібно комусь зробити зауваження, то ми це робимо не привселюдно, а тет-а-тет. Людину ніхто не принижує, не ображає, тим більше не кричить на неї — і це правильний підхід, — переконаний керівник ПП «Моя Надія».

Мої співрозмовники впевнені, що кадри справді вирішують якщо не все, то майже все.

— Це лише теоретично можна звільнити одного спеціаліста, взяти на його місце іншого і працювати собі далі. На практиці ж нерідко виявляється, що незамінні люди існують. І ми прагнемо їх зберегти, створити для них належні умови праці. Ви будете, мабуть, сміятися, але трактори і комбайни в нас вибирають… самі механізатори, котрі мають на них працювати. Так, зокрема, в нас з’явився суперкомфортний трактор відомого німецького виробника, а потім — зернозбиральний комбайн іншого виробника. Це не якісь забаганки, ми цінуємо наших працівників і довіряємо їхньому вибору, — наголошує Ярослав Пилипчук.

Ми ж додамо, що Юрій Георгійович та Ярослав Миколайович справили на нас надзвичайно приємне враження з перших хвилин нашої зустрічі. Доброзичливі, усміхнені та щирі люди, які вже багато чого зробили у своєму житті, але не збираються ані на мить зупинятися на досягнутому. Саме на таких енерджайзерах тримається аграрний сектор України, а разом із ним — економіка нашої держави в надскладний воєнний час.

Ми бажаємо всьому колективу ПП «Моя Надія» усіляких гараздів, високих урожаїв, втілення всіх амбітних планів та, звісно ж, мирного неба над головою та нашої Перемоги. До речі, керівництво господарства дуже активно підтримує Сили оборони України та соціальну інфраструктуру громади, роблячи все можливе, щоб в Україні було нормальне життя.

Хай все у вас буде добре!

Матеріал підготував Ігор Павлюк

Фото Антон Забєльський

 

Живий фосфор

Фосфор — один із трьох китів рослинного живлення, проте його засвоєння часто стає справжнім викликом для аграрія. На відміну від мобільного азоту, фосфор у ґрунті вкрай інертний: значна частина внесених добрив швидко зв’язується в недоступні для рослин сполуки, перетворюючись на «мертвий капітал». Середні норми внесення фосфорних добрив (основних і припосівних / стартових) у діючій речовині під зернові колосові культури в Україні варіюються в межах 20–40 кг/га, чого зазвичай недостатньо для компенсації виносу, зважаючи на рівень урожайності культур та відсоток доступності фосфору з мінеральних / органічних добрив. Окрім того, низька розчинність фосфатів з добрив призводить до неефективної витрати коштів. Саме тому використання фосформобілізаторів стає стратегічним рішенням, що дозволяє розблокувати прихований потенціал ґрунту й оптимізувати інвестиції в систему живлення.

Фосфор — це «батарейка» для рослини. Якщо азот допомагає наростити листя і стебла, то фосфор дає енергію, щоб усі процеси всередині працювали як слід. Без нього рослина просто не має сили рости, навіть якщо навколо багато води й сонця. Найбільше фосфор потрібен на самому початку розвитку рослини. Він допомагає розвивати міцне та глибоке коріння. Чим кращим буде коріння, тим легше рослині буде пережити засуху, бо вона зможе діставати вологу з глибини. Головна проблема в тому, що фосфор у землі дуже ледачий — він майже не рухається і часто «прилипає» до ґрунту так міцно, що коріння не може його витягнути. Виходить парадокс: у ґрунті фосфору може бути багато, а рослина при цьому голодує. Тому важливо не просто давати добрива, а й допомагати рослині їх розблокувати, щоб вона могла легко їх споживати.

Ефективність фосфорного живлення в сучасних системах землеробства суттєво лімітується низькою мобільністю фосфат-іонів у ґрунтовому розчині та їхньою схильністю до швидкої хімічної фіксації. Залежно від показника рН середовища, фосфор вступає в реакції ретроградації, утворюючи важкорозчинні сполуки з катіонами заліза й алюмінію в кислих ґрунтах або кальцію в лужних. Це призводить до того, що коефіцієнт використання фосфору з мінеральних добрив у перший рік вегетації рідко перевищує 15–25 %. Відтак стратегія оптимізації живлення має базуватися на переході від валового внесення до методів локального підживлення і застосування біологічних рішень (наприклад, фосформобілізуючих мікроорганізмів), що дозволяють підтримувати елемент у доступній для кореневої системи формі безпосередньо в критичні фази органогенезу.

У циклі вирощування озимих зернових фосфорне живлення відіграє стратегічну роль у забезпеченні морозостійкості та успішного виходу рослин зі стану зимового спокою. У період осінньої вегетації достатня концентрація фосфору в зоні вузла кущення сприяє інтенсивному накопиченню розчинних цукрів та зміцненню клітинних мембран, що є критичним фактором виживання посівів за екстремально низьких температур.

Не менш важливий вплив елемента на морфологію кореневої системи: розвинені первинна і вторинна кореневі системи, сформовані з осені, дають рослині змогу швидше розпочати весняну вегетацію. На етапі відновлення весняної вегетації (ВВВ), коли ґрунт ще залишається холодним і мікробіологічна активність мінімальна, дефіцит доступного фосфору стає головним лімітуючим чинником. Це призводить до абортації бічних пагонів та скорочення кількості зерен у колосі, що закладаються саме на етапах органогенезу в ранньовесняний період. Таким чином, забезпечення озимини фосфором на початку розвитку є фундаментом для реалізації генетичного потенціалу густоти продуктивного стеблостою та озерненості колосу.

Оскільки переважна частина ґрунтового фосфору перебуває у зв’язаному, недоступному для коріння стані, критичного значення набувають фосформобілізатори. Ці мікробіологічні рішення діють як природні солюбілізатори, перетворюючи важкорозчинні сполуки фосфору на легкозасвоювані форми.

Розуміючи важливість проблеми засвоєння фосфору рослиною, компанія «Сингента» розширює свій портфель і виводить на ринок інноваційний біологічний продукт Нуелло® Фос — препарат на основі бактерій Pseudomonas fluorescens (syn. Pseudomonas pergaminensis), що мобілізує важкодоступні форми фосфору в ґрунті, перетворюючи їх на доступні для рослин. Розчинення фосфору поєднується з синтезом стимуляторів росту, що позитивно впливає на розвиток кореневої системи та, як наслідок, живлення рослин.

Бактерії Pseudomonas fluorescens солюбілізують фосфор шляхом продукування органічних кислот, які можуть розчиняти сполуки фосфору, присутні в ґрунті, роблячи його доступним для засвоєння рослинами. Крім того, вони виділяють фосфатази — ферменти, які гідролізують органічні сполуки фосфору до простіших форм.

Відчутний ефект кращого засвоєння фосфору, розвитку кореневої системи і, як наслідок, покращеного живлення всіма іншими елементами у ґрунті ми спостерігали протягом усього етапу життєдіяльності рослини на численних дослідах і семплінгах у господарствах.

Рис. 1.

На рис. 1 ми бачимо динаміку схожості в лабораторних умовах. Тож можемо сміливо стверджувати, що жодної затримки схожості чи фітотоксичного ефекту від Нуелло™ Фос не фіксувалося. Навпаки, очевидний певний стимулятивний ефект.

Використання Нуелло™ Фос сприяє інтенсивному формуванню кореневої системи. Результати моніторингу через Rootscaner демонструють помітне збільшення об’єму кореня та густоти кореневих волосків, що чітко фіксується під час цифрової верифікації параметрів.

Фото. 1. Сканування кореневої системи. Необроблений контроль.

Фото. 2. Сканування кореневої системи. Вайбранс® Інтеграл 2 л/т.

Фото. 3. Сканування кореневої системи. Вайбранс® Інтеграл 2 л/т + Нуелло® Фос 1,5 л/т + Премакс™ Р 0,375 л/т.

Цей дослід проводився в лабораторних умовах на штучно збідненому ґрунті.

Таблиця 1. Аналіз штучно збідненого ґрунту.

Валовий фосфор у перерахунку на Р2О5, мг/кг 575,15
Рухомий фосфор у перерахунку на Р2О5, мг/кг 13,4
Нерухомий фосфор у перерахунку на Р2О5, мг/кг 561,8

Як можемо бачити на цих фото, а також на числових вимірах кожного кореня, Нуелло™ Фос стимулює ріст кореневої системи, збільшуючи її довжину, середній діаметр кореня та кількість кореневих відростків. Усереднені дані сканування рослин представлено у таблицях нижче.

Таблиця 2. Середні дані сканування кореневої системи

Що нам дає краще розвинена коренева система й покращене фосфорне живлення з точки зору перезимівлі озимих зернових? Аденозинтрифосфат (АТФ), що складається з аденіну, рибози та трьох залишків фосфату, використовується клітиною як найважливіша «енергетична валюта». Ця речовина та її похідні беруть участь у темновій фазі фотосинтезу, диханні, гліколізі та інших процесах.

Важливо розуміти, що цукри та жирні кислоти не можуть бути використані клітинами організму в якості джерела енергії, якщо вони не будуть спочатку фосфорильовані.

Отже, можемо зробити такий висновок: чим більше фосфору отримала рослина в осінній період, тим більше цукрів вона змогла накопичити. Що також підтверджують дані, представлені в табл. 3, які було отримано на наших польових дослідженнях.

Таблиця 3.

Краще накопичення цукрів, своєю чергою, допомагає рослині витримати несприятливі погодні умови в зимовий період. Зима 2025–2026 рр. була справжнім випробуванням для озимих культур. На табл. 4 представлено дані щодо перезимівлі озимої пшениці.

Таблиця 4.

Усі вище перераховані переваги в розвитку рослин конвертуються у впевненість у кращому засвоєнні внесених добрив, покращений стан ґрунтів та збільшення врожайності (табл. 5).

Таблиця 5. Урожайність і маса 1000 зерен. Київська обл., Білоцерківська дослідна станція.

Отже, фосформобілізатори — це практичний інструмент підвищення ефективності фосфорного живлення, адже вони переводять частину зв’язаного у ґрунті фосфору в доступні для рослин форми. Їх застосування особливо доцільне на ґрунтах із високою фіксацією фосфору та за умови, коли важливо отримати сильний старт і краще розвинену кореневу систему. Водночас фосформобілізатори не є замінником системи удобрення: найкращий результат вони дають у поєднанні з агрохімічною діагностикою, коректним підбором фосфорних добрив, оптимальним pH і технологією внесення. Комплексний підхід дозволяє перетворити ґрунтові запаси фосфору на реальний ресурс урожайності та стабільності виробництва.

Авторка: Анна Кікоть, технічна спеціалістка з підтримки й розвитку протруйників, компанія «Сингента»

Автор: Дмитро Жарко, технічний спеціаліст з підтримки й розвитку протруйників, компанія «Сингента»

Урожайність гібридів ріпаку озимого компанії «Сингента»

Ріпак озимий — одна з ключових олійних культур в Україні та світі. Його значення зумовлене високою економічною ефективністю вирощування, стабільним попитом на продукцію та широкими напрямами використання. Ріпак вирощують у різних ґрунтово-кліматичних зонах — від Лісостепу до Степу та Полісся, що робить його універсальною культурою для аграрного виробництва.

Основною продукцією ріпаку є насіння, з якого отримують рослинну олію та шрот. Ріпакова олія використовується у харчовій промисловості, виробництві біодизеля, а також у технічних цілях. Шрот — цінний високобілковий корм для тварин. Крім того, ріпак позитивно впливає на структуру ґрунту, виступаючи хорошим попередником для зернових культур.

Важливий чинник стабільного виробництва ріпаку — правильний підбір гібридів, які здатні реалізувати високий потенціал урожайності в різних умовах вирощування.

Сучасні гібриди озимого ріпаку селекції компанії «Сингента» характеризуються високим генетичним потенціалом урожайності, адаптивністю до стресових умов та стійкістю до хвороб.

Гібриди нового покоління мають низку переваг:

  • високий потенціал урожайності;
  • стабільність у різних кліматичних умовах;
  • підвищену зимостійкість;
  • стійкість до вилягання;
  • ефективне використання вологи та поживних речовин.

Особливістю гібридів компанії «Сингента» є інтенсивний розвиток кореневої системи на початкових етапах росту, що дозволяє рослинам краще використовувати ґрунтову вологу та успішно перезимовувати.

НК Технік — високопродуктивний гібрид з відмінною стійкістю і адаптивністю до стресових умов вирощування. Лідер за рівнем зимостійкості. Стійкий до вилягання. На початкових етапах росту має середньоінтенсивний розвиток. Відноситься до середньоранньої групи стиглості.

СИ Анабелла — високопродуктивний гібрид інтенсивного типу з високим рівнем зимостійкості та стійкості до фомозу. У гібрида повільні темпи росту на початкових етапах органогенезу, що дозволяє висівати його в оптимально ранні терміни. Демонструє високу врожайність і стабільність у всіх ріпакосійних регіонах України.

СИ Флоретта — гібрид з високою зимостійкістю. Стійкий до вірусу жовтухи турнепсу TuYV (перший гібрид із такою стійкістю в нашому портфелі). Період цвітіння — середньоранній. Високий потенціал урожаю. Високий вміст олії (в середньому понад 46,0 %) та низький вміст глюкозинолатів. Стійкість до фомозу і склеротиніозу вища за середню. Має швидкий розвиток восени.

СИ Харнас — гібрид з дуже високим потенціалом урожайності, зокрема, демонструє високу й стабільну врожайність у посушливих умовах. Має середньоінтенсивні темпи розвитку на перших етапах органогенезу, високу зимостійкість, швидке відновлення вегетації навесні.

Вирощування озимого ріпаку значною мірою залежить від погодних умов у ключові періоди розвитку культури: посіву, осінньої вегетації, перезимівлі, весняного відновлення росту та формування врожаю. У сезоні 2024–2025 років погодні умови в Україні відзначалися низкою особливостей, які безпосередньо вплинули на продуктивність гібридів.

Період посіву озимого ріпаку в серпні 2024-го характеризувався підвищеним температурним режимом і дефіцитом опадів у більшості регіонів України, особливо в центральній та південній частинах.

Температура повітря перевищувала середньобагаторічні показники на 2–4 °C, спостерігався дефіцит продуктивної вологи у ґрунті, в деяких регіонах сходи були нерівномірними або із затримкою.

Недостатня кількість вологи в період посіву призвела до нерівномірних сходів, ослабленого розвитку кореневої системи, зменшення густоти стояння рослин. У цих умовах перевагу отримали гібриди з високою енергією проростання і потужною стартовою динамікою, зокрема гібриди компанії «Сингента».

Осінній період характеризувався більш сприятливими умовами, ніж на етапі посіву. У вересні-жовтні відмічалися опади, які покращили вологозабезпечення, температури залишалися помірно високими, вегетаційний період був тривалим. Цим рослини частково компенсували недоліки стартового розвитку. Сформувалася достатня листкова розетка (6–10 листків), відбулося накопичення запасних поживних речовин у кореневій шийці. Проте в окремих господарствах спостерігалося переростання посівів через теплу осінь, підвищувався ризик ураження хворобами.

Зимовий період був відносно м’яким: не було тривалих сильних морозів, сніговий покрив був мінімальним, часто взагалі відсутнім через періодичні відлиги.

Така зима досить добре вплинула на посіви: загибель рослин була мінімальною, добре перезимували навіть посіви середньої якості, ризики випрівання та льодової кірки були поодинокими.

Гібриди з високою зимостійкістю, такі як НК Технік та СИ Харнас, показали стабільне збереження густоти.

Весна 2025 року була ранньою і досить контрастною. Було швидке підвищення температур у березні, траплялися періодичні похолодання у квітні, був нерівномірний розподіл опадів у травні.

Тому ріпак озимий рано й швидко відновив вегетацію, та розпочався активний розвиток вегетативної маси. Проте в деяких регіонах були досить сильні весняні приморозки, що справило негативний вплив на культуру.

Позитивним моментом було забезпечення вологою у фазу стеблування та формування генеративних органів.

Гібриди з розвиненою кореневою системою краще використали ґрунтову вологу, що позитивно позначилося на закладанні врожаю.

Період наливу насіння та збирання характеризувався підвищеними температурами, локальними посухами, у деяких регіонах — зливами перед збиранням, що мало негативний вплив на врожайність культури: скорочення періоду наливу насіння, зменшення маси 1000 насінин, ризик розтріскування стручків та проростання насіння в стручках у більш вологих регіонах.

У цілому аналіз погодних умов показує, що сезон 2024–2025 років був контрастним із поєднанням стресових і сприятливих чинників.

Дефіцит вологи на старті обмежив потенціал частини посівів, сприятлива осінь дозволила частково компенсувати втрати, м’яка зима забезпечила хорошу перезимівлю, весняні коливання температур вплинули на формування врожаю, літня спека обмежила реалізацію максимального потенціалу.

У таких умовах найбільш ефективними виявилися гібриди з високою адаптивністю, потужною кореневою системою, стабільною продуктивністю. Саме тому гібриди компанії «Сингента» показали досить високі результати навіть у складному сезоні. Всі вони рекомендовані для вирощування в різних регіонах України та здатні формувати врожайність на рівні 35–67 ц/га залежно від умов вирощування.

Гібрид демонструє стабільну врожайність у різних зонах. Найвищі показники отримані у Західному регіоні, що пояснюється кращим зволоженням. У Північному та Південному регіонах урожайність дещо нижча, але залишається на високому рівні.

Гібрид демонструє дуже високий потенціал урожайності (до 50+ ц/га). Найкращі результати отримані в Центральному та Західному регіонах. У посушливих умовах східних областей урожайність знижується.

Гібрид має дуже високий потенціал урожайності, особливо у Центральному регіоні (до 55,5 ц/га). Водночас спостерігається значна варіабельність залежно від умов вирощування.

Гібрид характеризується високою стабільністю в різних регіонах, включаючи посушливі зони. Особливо добре проявляє себе у степовій зоні. СИ Харнас — гібрид із високою стабільністю врожайності, особливо в посушливих умовах.

Висновки

Ріпак озимий — стратегічно важлива культура для аграрного сектора України завдяки високій рентабельності та широкому спектрові використання продукції.

Сучасні гібриди компанії «Сингента» характеризуються високим потенціалом урожайності, адаптивністю до різних умов та стійкістю до стресових чинників, що дозволяє ефективно вирощувати їх у різних регіонах країни.

За результатами аналізу:

НК Технік — стабільний гібрид із рівномірною врожайністю.

СИ Анабелла — один із найбільш продуктивних гібридів із потенціалом понад 50 ц/га.

СИ Флоретта — гібрид із максимальним потенціалом урожайності, але більш залежний від умов.

СИ Харнас — стабільний гібрид, добре адаптований до посушливих умов.

Найвищі показники врожайності спостерігаються у зонах достатнього зволоження (Лісостеп, Захід України), тимчасом як у посушливих регіонах урожайність знижується.

Правильний вибір гібрида з огляду на ґрунтово-кліматичних умов є ключовим для реалізації генетичного потенціалу культури.

 

Тетяна Гончар, канд. с.-г. наук, менеджерка з технічної підтримки олійних культур ТОВ «Сингента»

Геннадій Малина, канд. с.-г. наук, ст. викладач кафедри ЗЕФІЗіКР ім. Б. М. Литвинова Державного біотехнологічного університету, керівник групи з технічної підтримки насіння олійних культур, компанія «Сингента»

 

Статистика діагностування видового складу хвороб на сої та методи боротьби із ними

Феномен сої полягає в тому, що в ній за один вегетаційний період синтезується два врожаї — білка та олії, а також майже всі органічні речовини, що є в рослинному світі, тому цю культуру часто називають «золотим зерном» або «рослинним м’ясом». Вона містить усі 8 необхідних людині амінокислот, а білок складає до 50 % маси, що робить її рослинним лідером. Соєва олія використовується як основа для екологічних фарб із низьким вмістом летких органічних сполук (ЛОС).

Сьогодні соя забезпечує нашій країні статус одного з ключових гравців на світовому ринку продовольства і перше місце в Європі за обсягами виробництва, що робить нас головним постачальником цієї сировини для європейських переробних заводів.

Проте, завдяки високому вмісту протеїну та вологи в тканинах, соя надзвичайно вразлива до широкого спектра патогенів — від грибів до вірусів. У цій статті ми розглянемо саме грибні хвороби сої, які набули найбільшого поширення у посівах протягом 2023–2025 років, згідно з даними діагностичних центрів компанії «Сингента», і методи боротьби з ними.

 

За останні три сезони (2023–2025 рр.) під час фітоекспертизи рослинного матеріалу сої найчастіше виявляли альтернаріоз, збудником якого є мітоспорові гриби з роду Alternaria spp. Альтернарія вважається напівсапрофітом — уражує ослаблені рослини і може виникати як наслідок вторинного інфікування. Патоген може інфікувати рослину на всіх етапах вегетації, та найнебезпечнішим періодом є дозрівання насіння, коли основний удар припадає саме на боби. На листкових пластинах і бобах проявляється у вигляді округлих плям майже темно-бурого кольору з концентричною зональністю. З часом утворюється суцільний оксамитовий наліт оливкового кольору — конідіальне спороношення гриба. Сприятливі умови для поширення збудника: різкі коливання вологості та температури повітря, рясні роси, пошкодження рослин шкідниками та/або градом. Внаслідок ураження альтернаріозом бобів насіння стає щуплим і зморшкуватим, схожість знижується. У період епіфітотій насіння стає непридатним для переробки на олію, через наявність гіркого присмаку.

Фото 1. Альтернаріоз.

Септоріоз (іржаста плямистість) — щорічно стабільно діагностується у посівах сої, переважно стартує з нижнього ярусу рослин. Збудником хвороби є мітоспоровий гриб Septoria glycinae, який під час вегетації поширюється пікноспорами. Інфекція зберігається на рослинних рештках у вигляді пікнід. Навесні пікноспори розносяться з краплями дощу на нижні листки. Оптимальні умови для розвитку хвороби — температура в межах 22–28 0С і висока вологість (80–100 %). Характерною особливістю є «вибухове» поширення у фазу бутонізації та початку наливу бобів. На листкових пластинах утворюються численні дрібні (1–4 мм) кутасті плями темно-коричневого кольору. Головна небезпека — стрімка дефоліація нижнього та середнього ярусів, що призводить до порушення перерозподілу пластичних речовин до бобів. Як наслідок, скорочується період наливу зерна, недобір уражаю може становити 15–30 % і більше, переважно через зменшення маси 1000 насінин.

Фото 2. Септоріоз.

Одна з найбільш шкодочинних хвороб сої — пероноспороз. Поширений по всій території культивування сої, проте найзгубнішого впливу завдає у Поліссі та Лісостепу, де рівень вологості вищий. Масове поширення пероноспорозу виникає протягом вегетації, внаслідок ураження спорами збудника. На листкових пластинах з’являються хлоротичні плями неправильної форми, які з часом стають бурого кольору, а на нижньому боці утворюється сіруватий наліт — конідіальне спороношення гриба. Надто уражене листя передчасно засихає та відмирає.

Окрім втрати асиміляційної поверхні, пероноспороз спричиняє опадання квіток та молодих бобів. При ураженні бобів внутрішні стінки стулок і насіння покриваються білуватим нальотом ооспор гриба.

Фото 3. Пероноспороз.

Діагностування церкоспорозу в посівах сої відбувається щорічно, він поширений по всій території України і ще декілька років тому перейшов у категорію економічно значущих. Основним джерелом інфекції є конідії від ураженого насіння та надземних рослинних решток.

У посівах сої зазвичай діагностують два види збудника: Cercospora sojina (сіра плямистість) і Cercospora kikuchii (пурпуровий церкоспороз). Для С. sojina характерне утворення «вічок» — світлих плям із вираженою темною облямівкою, які є ключовою ознакою для візуальної діагностики. Це захворювання поширене на середніх етапах вегетації та уражує листя, черешки, стебла, боби й насіння. За сильного ураження листя засихає і передчасно опадає. Тепла й волога погода сприяє споруляції збудника, тимчасом як дощова погода допомагає поширенню конідій.

Фото 4. Церкоспороз (сіра плямистість).

Більш небезпечний вид C. kikuchii, що є збудником пурпурового церкоспорозу. Хвороба переважно поширена на пізніх етапах вегетації та може уражувати листя, стебла, боби і насіння. Унікальність пурпурового церкоспорозу полягає в його залежності від світла. На листкових пластинах верхнього ярусу, які найбільше підпадають під дію сонця, з’являються плями неправильної форми фіолетового кольору з мідним відтінком. Унаслідок некрозів листя виникає дефоліація, яку підсилює ураження черешків. На насінні ж з’являються плями характерного кольору, від світло-рожевого до темно-фіолетового, а насіннєва оболонка часто стає шорсткою і розтріскується.

Життєдіяльність збудника C. kikuchii також пов’язана з виділенням специфічного токсину — церкоспорину. Під впливом сонячного світла токсин активується і провокує руйнівні окислювальні процеси в тканинах рослин, що, своєю чергою, призводить до деградації клітинних мембран. Внаслідок цього процесу з’являється характерний пурпуровий пігмент і втрачається здатність рослин до фотосинтезу, що призводить до зниження якості насіння і втрат урожаю.

Фото 5. Пурпуровий церкоспороз.

Аскохітоз — хвороба менш поширена на сої, ніж на решті бобових культур, але зустрічається повсюдно, у всіх регіонах вирощування. Проявляється від сходів до дозрівання на всіх надземних органах рослини, але найбільш небезпечний у фазу цвітіння — початок дозрівання. Поширюється гриб пікноспорами; тепла погода (20–24 0С) і чергування вологих та сухих періодів сприяють інтенсивному розвитку аскохітозу. На листі утворюються великі округлі плями у вигляді концентричного кола, які часто розтріскуються, утворюючи отвори. На стеблах аскохітоз проявляється у вигляді видовжених виразок, що спричинює ламкість стебла й вилягання посівів. При ранньому ураженні сім’ядоль і першої пари справжніх листків рослина суттєво відстає в рості та розвитку, часом гине, внаслідок чого спостерігається зрідження посівів.

Фото 6. Аскохітоз.

Корінеспороз тривалий час вважався другорядною хворобою, проте за останні роки спостерігається тенденція до збільшення частоти його діагностування у посівах сої. Така динаміка свідчить про адаптацію патогену до локальних кліматичних умов і накопичення інфекційного потенціалу в рослинних рештках.

Згідно з результатами фітопатологічного аналізу, ураження корінеспорозом переважно діагностується на листі нижнього та середнього ярусів. На листкових пластинах з’являються округлі плями від 2 до 20 мм у діаметрі темно-коричневого або буро-червоного забарвлення. Ці плями також мають концентричну зональність, навколо формується жовта облямівка. На стеблі та бобах проявляється у вигляді подовжених коричневих плям. За інтенсивного ураження спостерігається дефоліація листя нижнього і середнього ярусів. Corynespora cassiicola є факультативним сапротрофом і здатний виживати на широкому спектрі рослин-господарів. Оптимальні умови для розвитку хвороби — висока відносна вологість повітря (більше ніж 80 %), тривалий період зволоження листа і температурний режим у межах 25–30 0С.

Фото 7. Корінеспороз.

Також у посівах сої діагностується ураження білою гниллю (склеротиніозом) та сірою гниллю, які мають багато спільних характеристик, але відрізняються за типом збудника і зовнішніми ознаками прояву. Sclerotinia sclerotiorum і Botrytis cinerea — це неспецифічні поліфаги, які уражують сотні видів рослин і призводять до передчасного відмирання рослин та значного погіршення якості насіння. Джерелами інфекції є рослинні рештки, ґрунт і заражене насіння.

Стратегія фунгіцидного захисту сої від основних хвороб

Ефективна система фунгіцидного захисту сої має базуватися на розумінні біологічних особливостей патогенів та орієнтовному часі їх появи протягом вегетації культури. Зважаючи на комплексний характер ураження рослин різними збудниками, стратегія захисту повинна забезпечувати контроль як ранніх, так і пізніх інфекцій.

Захист сої від грибних хвороб починається з передпосівної обробки насіннєвого матеріалу комбінованими протруйниками на основі металаксилу, флудиоксонілу в поєднанні з Седаксаном™ для захисту проростків від фузаріозу, пероноспорозу і склеротиніозу протягом ранніх фаз вегетації.

У фазу формування 2–3 трійчастих листків (V2–V3) за наявності сприятливих для розвитку пероноспорозу умов доцільне превентивне внесення фунгіцидів на основі металаксилу або стробілуринів в ефективному дозуванні. Ця обробка особливо важлива для ранніх посівів за підвищеної вологості. За ризику розвитку септоріозу слід провести обробки комбінованими препаратами, що містять речовини з груп триазолів та стробілуринів (Амістар® Голд).

Фаза бутонізації (R1) є критичним періодом для проведення фунгіцидної обробки проти листкових хвороб. На цьому етапі рекомендовано використання комбінованих препаратів на основі стробілуринів з триазолами (Амістар Екстра®, Амістар® Голд), що забезпечать контроль септоріозу й округлого церкоспорозу, а також профілактику склеротиніозу. Особливу увагу варто приділяти якісному покриттю нижнього ярусу рослин.

Період цвітіння (R2) характеризується підвищеним ризиком розвитку склеротиніозу, тому захист має базуватися на застосуванні захисних фунгіцидів з вираженою дією проти цього патогену (Міравіс® Дуо), а також листкових хвороб (септоріозу, церкоспорозу), що будуть продовжувати свій розвиток надалі.

На етапі завершення цвітіння — формування бобів (R3–R4) акцент захисту зміщується на контроль пурпурного церкоспорозу. Іншими об’єктами можуть виступати склеротиніоз та вплив на якісні показники насіння. При доборі фунгіцидів та норм їх застосування важливо пам’ятати про рекомендований період очікування від обробки до збирання врожаю і погодні умови, що разом можуть вплинути на рівень залишків діючих речовин і компонентів формуляції в урожаї, адже це важливо при його експорті.

Всі вказані фази і препарати не є обов’язковими і мають бути використані за необхідності (за сприятливих для розвитку хвороб умов) і з огляду на потенційну врожайність та окупність планованих заходів.

Ефективність фунгіцидного захисту значною мірою залежить від багатьох чинників, як от чутливість сорту, якість нанесення робочого розчину на цільовий об’єкт, фаза розвитку культури на момент внесення, ефективність фунгіцидів проти цільового патогену та терміни обробки, які мають базуватися на ймовірних строках появи хвороби на полі.

Міравіс® Дуо як оптимальне рішення в системі захисту сої від комплексу хвороб

Соя, як стратегічно важлива олійна культура, потребує надійного захисту від комплексу хвороб, що можуть суттєво знижувати її продуктивність. Особливості патогенезу основних збудників, їх здатність до швидкого поширення й труднощі з діагностуванням створюють значні виклики при плануванні фунгіцидних обробок. У цьому контексті особливої ваги набуває вибір препарату з оптимальним поєднанням тривалості захисної дії та широти спектра контрольованих патогенів.

Фунгіцид Міравіс® Дуо, що містить інноваційну діючу речовину Адепідин® у комбінації з дифеноконазолом, має важливі для нас характеристики, зокрема тривалість захисної дії. Завдяки особливим властивостям молекули Адепідин® препарат формує стабільні депо діючої речовини в тканинах рослини, що забезпечує дію протягом тривалого періоду й дозволяє захистити культуру в критичні періоди розвитку хвороб.

Широкий спектр біологічної активності Міравіс® Дуо охоплює більшість економічно значущих хвороб сої. Препарат ефективно контролює септоріоз, види церкоспорозу та склеротиніоз, що зазвичай потребують окремих підходів у протидії їх поширенню. Така універсальність дії особливо важлива з огляду на складність прогнозування домінуючого патогенного комплексу в конкретних агрокліматичних умовах. Швидке проникнення діючих речовин у тканини рослини забезпечує стійкість до змивання опадами, що досить актуально в періоди нестабільних погодних умов.

Таким чином, як бачимо, Міравіс® Дуо — це інноваційне рішення в захисті сої, що відповідає сучасним викликам інтенсивного вирощування культури. Поєднання тривалого періоду захисної дії з широким спектром контрольованих патогенів робить його ефективним інструментом оптимізації фунгіцидного захисту та забезпечення стабільно високих урожаїв сої з необхідними якісними показниками, що і є нашою основною метою.

Автори: Катерина Даценко, менеджерка лабораторії Хмельницького діагностичного центру

Тетяна Парфенюк, молодша фахівчиня лабораторії Хмельницького діагностичного центру

Олександр Соловйов, менеджер з технічної підтримки, напрям «Фунгіциди на технічних і зернобобових культурах», компанія «Сингента»

Ріпакові акценти: симфонія фактів про золоту культуру

Ріпак озимий — стратегічна олійна культура в сучасному господарстві. У світовому масштабі ріпак посідає друге місце за важливістю серед олійних культур, поступаючись лише сої. Для багатьох країн ця рослина має стратегічне значення у виробництві олії, яка широко застосовується у харчовій промисловості та за своїми властивостями може конкурувати навіть з оливковою. Крім того, ріпакова олія є цінною сировиною для виробництва біодизеля, мастильних матеріалів та пластмас і використовується у лакофарбовій промисловості. З ріпаку також отримують два види смоли, які знаходять застосування у виробництві поліграфічних чорнил. Варто відзначити, що ця культура — один із найкращих медоносів, адже період її цвітіння триває понад 30 днів, а з одного гектара ріпакового поля можна отримати до 100 кг меду.

Ріпак озимий належить до родини капустяних і є однорічною трав'янистою рослиною. Згідно з науковими джерелами, ця культура виникла в результаті спонтанного схрещування капусти дикої (Brassica oleracea var. sabellica) та турнепсу (Brassica rapa L.var. rapa (L.) Thell.). У європейських країнах, включаючи Україну, переважно вирощують озимий ріпак, тимчасом як у Китаї, Канаді та Австралії більш поширений ярий ріпак. 

В Україну ріпак потрапив у XVI столітті. На сьогодні за обсягами виробництва в нашій країні ріпак посідає третє місце серед олійних культур, поступаючись соняшнику та сої. Протягом останніх років посівні площі під озимим ріпаком в Україні становлять близько 1 млн га. 

Особливості росту й розвитку ріпаку полягають у тому, що протягом перших 30–40 днів рослина росте досить повільно, формуючи потужну кореневу систему. При цьому ріст кореня спочатку випереджає ріст стебла. В озимого ріпаку восени утворюється листова розетка. Суцвіття ріпаку нещільне, китицеподібне, починає цвісти ярусно знизу догори. Квіти жовті, бутони розташовані вище, ніж відкриті квітки. Найбільша врожайність спостерігається на нижньому ярусі, тому для отримання високих і стабільних урожаїв його необхідно максимально захистити та зберегти. 

Ріпак озимий є як само-, так і перехреснозапильною культурою: близько 70 % квіток запилюються шляхом самозапилення, а 30 % — перехресним запиленням. Плід ріпаку — стручок, довжина якого в гібридів компанії «Сингента» становить у середньому 8–12 см. В одному стручку формується близько 20 насінин. Інтенсивне наростання вегетативної маси починається після стеблування. 

Ріпак озимий вважається чудовим попередником для інших культур. Він рано звільняє поле, покращує структуру і родючість ґрунтів, зменшує ризик водної та вітрової ерозії, а також засміченість полів. Крім того, ріпак є ефективним фітосанітаром, оскільки його рослинні рештки багаті на глюкозинолати, які при розкладанні утворюють токсичні сполуки, здатні пригнічувати патогенні грибкові утворення в ґрунті. Завдяки цьому спостерігається значне зменшення ураженості зернових кореневими гнилями після ріпаку. 

Ріпак озимий також позитивно впливає на стан навколишнього середовища. Встановлено, що 1 га посівів ріпаку виділяє майже 10,6 млн л кисню, що ставить його на друге місце після цукрових буряків (15 млн л) і значно перевищує показники лісових насаджень (4 млн л кисню з 1 га). 

При виборі гібрида ріпаку важливо зважати на особливості та умови конкретної кліматичної зони. Для посушливих умов рекомендується обирати більш посухостійкі гібриди, такі як СИ Харнас. В умовах помірного та достатнього зволоження перевагу слід віддавати інтенсивним гібридам зі стійкістю до основних хвороб, наприклад СИ Анабелла і СИ Флоретта. В умовах нестійкого зволоження або помірної технології доцільно мати в арсеналі гібрид з високою пластичністю, такий як НК Технік, що демонструє високі й стабільні показники врожайності в різних агрокліматичних зонах і характеризується високою зимостійкістю. 

Для успішного вирощування ріпаку рекомендується дотримуватись оптимальних термінів та норм висіву. Важливо уникати загущених і перерослих посівів, які більш схильні до переростання, що може призвести до підняття точки росту над поверхнею ґрунту і, як наслідок, зменшення їх захищеності в морозний період. 

Оптимальною вважається норма висіву, яка забезпечує густоту рослин на рівні 35–40 шт./м² після перезимівлі. Для гібридів «Сингента» рекомендована норма висіву за оптимальних умов становить 50 ± 10 рослин/м². При цьому глибина заробки насіння повинна бути 2,0–2,5 см. У разі нестачі вологи в ґрунті допускається посів на глибину до 3,0 см. 

Протягом вегетації важливо проводити регулярний моніторинг полів та здійснювати фітопатологічну діагностику. За даними діагностичних центрів компанії «Сингента», восени на посівах ріпаку часто спостерігається розвиток кореневих гнилей, фомозу та інколи борошнистої роси. Навесні після перезимівлі протягом останніх двох років у різних регіонах вирощування ріпаку дедалі частіше виявляють тифульоз, фомоз, альтернаріоз, сіру гниль, склеротиніоз та несправжню борошнисту росу. 

Розвиток хвороб в осінній період негативно впливає на зимостійкість культури, а після відновлення вегетації безпосередньо позначається на врожайності та якості отриманої продукції. Тому фунгіцидний захист посівів ріпаку повинен бути невід'ємним елементом технології вирощування цієї важливої олійної культури. 

 

Тетяна Малина, менеджерка лабораторії Харківського ДЦ, компанія «Сингента» 

Альона Рибаченко, менеджерка з маркетингу олійних культур, компанія «Сингента» 

Сергій Станкевич, канд. с.-г. наук, доцент, завідувач кафедри ЗЕФІЗіКР ім. Б. М. Литвинова Державного біотехнологічного університету