Ще зовсім нещодавно, кілька десятиліть тому, в агрономії побутувало уявлення, що кукурудза не надто потерпає від ураження хворобами чи пошкодження шкідниками, тому критично не знижує свою продуктивність від них. Кукурудзу сприймали як порівняно нейтральну культуру в динаміці фітосанітарного стану польових сівозмін, яка може бути якщо не добрим, то принаймні нейтральним попередником для інших. Почасти з цим можна погодитися, зважаючи на загалом високий потенціал продуктивності цієї культури та тодішній основний обробіток ґрунту у вигляді відвальної оранки майже під усі культури й збалансоване їх чергування.
Нині ж ситуація на полях суттєво змінилася. За переходу більшості сільгосппідприємств на короткоротаційні сівозміни (або й узагалі без них), обробіток ґрунту без обороту пласта за системами Minі-till чи No-Till, а також через розширення ареалів небезпечних видів шкідників і збудників хвороб у зв’язку зі змінами клімату, кукурудза фактично перестала бути «санітаром» наших сівозмін. До того ж вона й сама стала суттєво потерпати від шкодочинних організмів, помітно знижуючи свою продуктивність. У такій ситуації лише надійна система захисту від них здатна забезпечити максимальну реалізацію її генетично закладеного потенціалу. Тож лише з такою системою кукурудза сьогодні буде здатна підтвердити свій почесний титул «цариці полів».
Шкідники кукурудзи. Загалом на території України нараховують близько 190 видів комах, здатних різною мірою пошкоджувати кукурудзу, з яких 20–22 види вважаються найнебезпечнішими. В сучасний період особливо зросла загроза від фітофагів ряду лускокрилі (Lepidoptera): кукурудзяного стеблового метелика (Ostrinia nubilalis Hb.) та бавовникової совки (Helicoverpa armigera Hb.). Це сталося внаслідок розширення їх ареалів та збільшення чисельності. По суті, це основні й найнебезпечніші види, які завдають значної шкоди рослинам від фази утворення генеративних органів. Саме тому вони мають найбільше економічне значення. Крім них, кукурудзу в цей час також нерідко пошкоджують лучний метелик (Pyrausta sticticalis L.), кілька інших видів листогризучих совок (Noctuidae sp.), західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte), павутинні кліщі (Tetranychus, sp.), низка видів попелиць, цикадок та ін. Проте, як уже було сказано, головні фітофаги культури в другу половину її вегетації — стебловий метелик і бавовникова совка.
Стебловий кукурудзяний метелик. Один із найшкодочинніших фітофагів кукурудзи. Поширений переважно в Лісостеповій зоні, а також на півночі Степу і на Поліссі. Найбільшої ж шкоди завдає в Західному Лісостепу. Вид гігрофільний, нижній поріг відносної вологості повітря для нормального розвитку гусениць становить 80 %, температурний оптимум — +23–28 °С. Тобто, для стеблового метелика важливі висока вологість і помірні температури середовища. У зв’язку з цим зона масових розмножень шкідника не поширюється на Центральний і Південний Степ, де утримується суха і спекотна погода. Літ метеликів починається в середині червня і триває близько одного місяця. На посівах кукурудзи імаго з’являються зазвичай в останній декаді — наприкінці червня. В зонах із двома генераціями імаго першого покоління починають літати дещо раніше, а другого — лише в серпні. Після спаровування самиці через кілька днів починають відкладати яйця: купками, по 2–6 екз. у кожній (іноді й по 15–20), на спідній бік листків. Унаслідок розтягнутого періоду льоту і спаровування метеликів яйцекладка триває від 15 до 25 днів, і її початок зазвичай (але не завжди) збігається з фазою появи волоті в кукурудзи. Після відродження з яєць личинки першого віку мігрують до черешків та пазух листків або волотей, вгризаються в них і згодом потрапляють усередину стебла. Далі їхнє життя й розвиток проходять у стеблах кукурудзи. Загалом тривалість різних стадій розвитку стеблового метелика залежить від суми ефективних температур конкретного сезону. Ці та інші його біологічні характеристики наведено в табл. 1.
Таблиця 1. Біологічні характеристики і тривалість стадій розвитку головних шкідників кукурудзи ряду лускокрилі
| БІОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ, ТРИВАЛІСТЬ СТАДІЙ РОЗВИТКУ | КУКУРУДЗЯНИЙ СТЕБЛОВИЙ МЕТЕЛИК | БАВОВНИКОВА СОВКА |
| Зимуюча стадія і місця зимівлі | Гусениці останнього віку всередині пошкоджених стебел | Лялечки в ґрунті |
| Тривалість льоту і спаровування імаго | Близько 1 місяця | Понад 1 місяць |
| Тривалість дозрівання яйцепродукції у самиць, дні | 4–5 | 3–4 |
| Середня плодючість 1 самиці за період життя, екз. яєць | 250–400 | 300–600 |
| Тривалість періоду яйцекладки, дні | 15–25 | Близько 20 |
| Ембріональний розвиток, дні | 3–14 | 2–12 |
| Тривалість розвитку личинок, дні | 20–46 | 13–22 |
| Кількість віків у личинок | 5 | 6 |
| Тривалість стадії лялечки, дні | 10–25 | 10–15 |
| Кількість генерацій | 1–2 | 2–3 |
Стебловий метелик — поліфаг, тому може живитися й розвиватися на культурних і дикорослих рослинах близько 150 видів, зазвичай на товстостеблих. У кукурудзи личинки пошкоджують черешки листків, волоть, стебла, ніжки качанів, качани й зерно, прокладаючи в них ходи і часто прогризаючи їх наскрізь (рис. 1а, 1б). Через утворені отвори висипаються рослинні рештки й екскременти. Рівень продуктивності культури при цьому істотно знижується. За пізнього збирання (наприкінці осені — на початку зими), коли кукурудзяне поле перестояло, нерідко можна спостерігати, як ушкоджені стебла легко обламуються й падають на поверхню ґрунту (часто разом із качанами). Внаслідок таких прямих втрат урожайність зерна різко зменшується. Крім того, пошкодження стебловим метеликом у літній період відкривають доступ таким патогенам, як фузаріоз і пухирчаста сажка. Ураження ними призводить до непоправного погіршення якості зерна, яке стає некондиційним.
Рис. 1а. Пошкодження стебла гусеницею стеблового кукурудзяного метелика
Рис. 1б. Пошкодження початку із зерном гусеницею стеблового кукурудзяного метелика
За даними деяких дослідників, заселення рослини кукурудзи хоча б однією гусеницею призводить до зниження маси зерна в одному качані в середньому на 32–61 %, залежно від характеру пошкодження. Неважко порахувати, що навіть у разі ушкодження 50 % рослин у посіві, що часто відбувається в районах масового розмноження шкідника без інсектицидного захисту, врожайність може зменшитися на 16–30 %. При потенціалі продуктивності, наприклад, 100 ц/га абсолютні втрати сягатимуть 13–30 ц/га.
Бавовникова совка. Через зміни клімату і, можливо, інші чинники ареал цього фітофага нині розширився на більшу частину території України. Якщо раніше цей вид був поширений лише в південній (степовій) зоні, то тепер він став типовим для кукурудзяних ланів Центрального й Східного Лісостепу, а в окремі роки шкодить посівам навіть у Західному Лісостепу та південній частині Полісся. Залежно від географічної зони і температурного режиму весняно-літнього періоду (суми ефективних температур), бавовникова совка розвивається у двох або трьох генераціях. Виліт метеликів зимуючого покоління зазвичай відбувається в середині — другій половині травня, але за ранньої весни його можна спостерігати ще на початку цього місяця. Період льоту досить розтягнутий і триває понад місяць (хоча основна частина імаго вилітає за 10–15 днів). Через це одне покоління накладається на друге, і в підсумку літ може тривати безперервно аж до початку осені. Після спаровування й відкладання яєць наступні стадії (личинки, лялечки) розвиваються досить швидко, після чого з’являються метелики нового покоління (табл. 1).
Бавовникова совка — теж поліфаг і може живитися більше як 120 видами рослин. Серед сільськогосподарських культур гусениці 1-го покоління найчастіше пошкоджують види родин гарбузові (гарбуз, кабачки), пасльонові (томати, тютюн), бобові (соя, горох, нут, люцерна), а також кукурудзу, сорго, просо, рицину та ін. Так, у молодих рослин кукурудзи, які в цей час перебувають у фазі 10–14 листків, вони прогризають ряди отворів упоперек листкової пластинки (рис. 2а). Значно більшої шкоди завдають гусениці 2-го покоління, які з’являються на посівах культури після утворення генеративних органів, найчастіше в липні. Одразу після відродження з яєць вони починають живитися рильцями качанів, згодом проникають під їхню листкову обгортку і вигризають зерно у фазу молочної й молочно-воскової стиглості (рис. 2б). Простір по шляху руху гусениць заповнюється їхніми екскрементами, що призводить до ураження качанів червоною фузаріозною й іншими видами гнилей. Пошкоджене й уражене зерно стає непридатним для господарського використання.
Рис. 2а. Пошкодження листя гусеницею бавовникової совки
Рис. 2б. Пошкодження початку із зерном гусеницею бавовникової совки
Ампліго® 150 ZC. Зважаючи на описані вище загрози від лускокрилих, стає зрозуміло, що агровиробники не можуть дозволити собі нехтувати захисними заходами, адже ризики досить високі. Навіть недешеві спеціалізовані та комбіновані інсектициди (а вони, звісно, й найефективніші) за сучасних цін на товарне зерно кукурудзи в кілька разів окупаються вартістю збереженого врожаю.
З метою ефективного захисту посівів кукурудзи від стеблового метелика і бавовникової совки, а також інших культур від лускокрилих шкідників «Сингента» свого часу створила інноваційний інсектицид Ампліго® 150 ZC, ФК (хлорантраніліпрол 100 г/л + лямбда-цигалотрин 50 г/л). Ця новаторська розробка стала можливою завдяки потужному науковому потенціалу й розвинутій технологічній базі компанії.
Унікальне поєднання активних речовин. До складу препарату Ампліго® входять дві діючі речовини з окремих хімічних класів, які доповнюють одна одну, — лямбда-цигалотрин (синтетичні піретроїди) і хлорантраніліпрол (антраніламіди, або диаміди). Крім високої ефективності, тривалого періоду захисту і широкого спектра контрольованих фітофагів, таке поєднання (завдяки різним механізмам дії в обох сполук) ще й запобігає виникненню в них резистентності.
Лямбда-цигалотрин — контактно-кишкова інсектицидна речовина, в якої надзвичайно широкий спектр дії на багатьох видів шкідників з різних біологічних груп і висока стартова ефективність, що розвивається миттєво, або так званий нокдаун-ефект. На організми комах впливає, порушуючи передачу нервових імпульсів між нервовими клітинами. Лямбда-цигалотрин ефективний і проти імаго, і проти личинок. Стосовно кукурудзи, то ці його корисні властивості особливо цінні для контролю личинок (гусениць) лускокрилих.
Хлорантраніліпрол — інсектицидна сполука контактно-кишкової і трансламінарної дії. Її важливою позитивною характеристикою є стабільно висока ефективність проти гусениць лускокрилих усіх віків упродовж тривалого періоду захисної дії. Ця речовина — інгібітор м’язових скорочень, і на організми шкідників впливає, викликаючи параліч м’язової системи. Так, після отруєння комах їхні м’язи втрачають здатність скорочуватися, а самі вони перестають живитися й рухатися, що потім призводить до паралічу і швидкої загибелі. Хлорантраніліпрол також має трансламінарну дію: він здатний проникати в тканини листків (чи інших органів) і локально там поширюватися. Тобто, після проникнення через епідерміс обробленої листкової пластинки ця сполука рухається глибше, поширюється в міжклітинному просторі паренхіми й переміщується аж до нижньої (необробленої) поверхні, захищаючи листок повністю. Таким чином, завдяки трансламінарному способу токсикації рослинних тканин і стабільній інсектицидній активності, хлорантраніліпрол забезпечує тривалий захист від шкідників упродовж періоду, що перевищує три тижні. Крім того, ця речовина також впливає на яйця лускокрилих комах, тобто має овіцидну дію. Це означає, що після контакту препарату з яйцями личинки з них уже не відроджуються.
Отже, маючи таку комбінацію активних речовин, Ампліго® здатний впливати і на нервову, і на м’язову системи органів фітофагів, спричиняючи миттєву початкову токсичність і тривалу захисну дію. Також цей препарат діє на всі важливі стадії розвитку лускокрилих — метеликів, яйця й гусениць. Таким чином, Ампліго® працює комплексно, гарантовано знищуючи всіх шкідників після контакту з ним.
Високотехнологічна формуляція. Препаративна форма (або формуляція) інсектициду Ампліго® змішана: хлорантраніліпрол входить до її складу у вигляді концентрату суспензії, а лямбда-цигалотрин — у вигляді суспензії капсульної. Слід відмітити, що цю формуляцію створено за так званою ZEON®-технологією, яка подібна до вже добре відомих Карате Зеон® та Енжіо®. Суть цієї технології полягає в тому, що піретроїд (лямбда-цигалотрин) поміщено в тонкі полімерні мікрокапсули розміром переважно 3–7 мкм, розподілені в рідкому середовищі препаративної форми й утворюють своєрідну суспензію. До складу мікрокапсул також входять розчинники, сурфактанти і спеціальна речовина з фотопротекторними властивостями, яка ізолює власне діючу речовину від сонячного ультрафіолетового світла. Крім того, й сама полімерна оболонка мікрокапсул теж перешкоджає проникненню деструктивного ультрафіолету до їх вмісту і є першим бар’єром, що захищає піретроїд. Тому головне технологічне досягнення ZEON®-мікрокапсуляції — це фотостабільність препарату. Після нанесення робочого розчину на вегетативну масу рослин лямбда-цигалотрин утримується на обробленій поверхні у вигляді мікрокапсул, які захищають його від швидкої фотодеструкції; потім він із них поступово вивільняється, діючи на шкідливих комах протягом подовженого періоду.
Ще одна корисна перевага цієї технології — забезпечення стійкості препарату до змивання опадами на оброблених рослинах. Мікрокапсули з лямбда-цигалотрином, завдяки своїм фізико-механічним властивостям, міцно скріплюються з листковою поверхнею, що надійно захищає їх від змивання дощами вже через одну годину після обприскування. Тобто, інноваційна формуляція Ампліго® оберігає його як від інтенсивної сонячної інсоляції, так і від рясних опадів, і в підсумку запобігає передчасній втраті ефективності.
Інші технологічні переваги. Забезпечуючи ефективний контроль стеблового метелика і бавовникової совки, Ампліго® при цьому ще й істотно знижує ризики розвитку грибних захворювань рослин, передусім їхніх генеративних органів. Адже внаслідок пошкоджень цими фітофагами качани з зерном часто уражуються фузаріозом та іншими збудниками, внаслідок життєдіяльності яких утворюються шкідливі мікотоксини. Застосування Ампліго® надійно захищає посіви кукурудзи від лускокрилих і в такий спосіб не допускає їх ураження фітопатогенами; рівень мікотоксинів у зерні при цьому знижується в рази.
Регламенти застосування. Згідно з офіційними регламентами і рекомендаціями від компанії «Сингента», інсектицид Ампліго® на посівах кукурудзи слід застосовувати проти бавовникової совки й кукурудзяного стеблового метелика з нормою витрати 0,2–0,3 л/га. Також передбачено можливість двократної обробки, якщо в цьому виникатиме потреба. Обов’язковий період від останньої обробки до збирання врожаю, якого слід дотримуватися, має становити не менше як 30 днів. Норма виливу робочої рідини для наземних обприскувачів становить 250–300 л/га, для традиційної авіації — не менше ніж 50 л/га, для авіадронів — 8–10 л/га. До речі, навесні нинішнього року було отримано розширення реєстрації Ампліго® для ультрамалооб’ємного обприскування посівів безпілотними літальними апаратами (УМО БПЛА). Відповідно, «Сингента» стала першою компанією в Україні, яка офіційно зареєструвала й пропонує клієнтам інсектицид з можливістю внесення таким методом.
Загалом вікно застосування препарату стосовно фаз розвитку кукурудзи досить широке і відповідає стадіям ВВСН 20–77 (рис. 3). Однак найдоцільніше й економічно вигідніше цей інсектицид вносити, починаючи з другої половини вегетації культури, а саме від початку утворення генеративних органів (буває й дещо раніше). Адже ушкодження волотей, а потім качанів і зерна призводить до найбільших втрат урожаю. Також це зумовлено й тим, що посіви в цей час заселяють лускокрилі найчисленніших і найшкодочинніших поколінь. Відповідно, найбільшу загрозу тоді становлять гусениці стеблового метелика 1-ї генерації та бавовникової совки 2-ї генерації. Зазвичай відродження їх із яєць спостерігається наприкінці червня — у липні, залежно від виду фітофага, суми ефективних температур і ґрунтово-кліматичної зони.
Рис. 3 - Схема та офіційні регламенти застосування Ампліго® на посівах кукурудзи.
Однак правильніше визначати терміни обробок, спираючись на дані фенології шкідників, а не на фази культури. Обприскування Ампліго® потрібно проводити в період масового відкладання яєць — на початку відродження личинок. Цей інтервал розвитку лускокрилих найоптимальніший для їх максимального знищення. Саме завдяки тому, що Ампліго® діє на обидві стадії фітофагів (личинок та яйця), його можна застосовувати в ширшому часовому діапазоні, ніж більшість звичайних інсектицидів без овіцидної дії. За такого підходу ефективність препарату проти кукурудзяного стеблового метелика, наприклад, сягатиме 80–95 % (Трепашко Л. І., 2011–2013).
Ампліго® сумісний із більшістю пестицидів у бакових сумішах. Так, практикою успішно перевірено його поєднання з фунгіцидом Амістар Екстра® 280 SC, к. с., який рекомендовано застосовувати в такі самі фази проти хвороб листя, а також для фізіологічного ефекту на рослини з метою підвищення їхньої продуктивності.
Як зручний технологічний елемент слід відмітити оновлене пакування для Ампліго®. Починаючи з 2024 р. Ампліго® вже фасується і поставляється в новій упаковці, яка називається EVOPACтм. Це каністра місткістю 5 л, яка має сучасний ергономічний дизайн та низку інноваційних і практичних функцій для полегшення розливання, дозування, промивання й утилізації (рис. 4).
Рис. 4. EVOPAC™ - нове пакування для Ампліго
Таким чином, з появою на ринку Ампліго® хімічний метод контролю лускокрилих шкідників на кукурудзі ніби вийшов на новий рівень. Завдяки високій ефективності і тривалій захисній дії цей унікальний інсектицид спроможний надійно захистити рослини, чого не вдавалося досягти за допомогою традиційних препаратів групи піретроїдів чи фосфорорганічних сполук. У разі його правильного (регламентованого) застосування лускокрилі більше не загрожуватимуть посівам!
Автор: Микола Дем’янюк, технічний експерт, напрям «Інсектициди на польових культурах», компанія «Сингента»