Геополітичне напруження, перебої в логістиці, енергетична криза — все це безпосередньо впливає на вартість мінеральних добрив. Протягом останніх місяців ціни на добрива зросли до рекордно високого рівня, і є всі підстави вважати, що здешевлення найближчим часом очікувати не варто. Спиратися лише на агрономічну інтуїцію при розробці системи удобрення за таких обставин достатньо ризиковано.
Стратегія управління поживними речовинами ґрунту має два важливі напрями — ефективний майнінг та економія в умовах подорожчання добрив і поповнення мінерального капіталу в умовах, коли ціни на добрива зменшуються.
Добрива — це найбільша змінна стаття витрат у технології вирощування більшості культур, і важливо цим ефективно управляти, спираючись на правильні дані. Саме для цього створений інструмент Interra Scan — сервіс високоточного аналізу ґрунту від «Сингента», який дає змогу перейти від здогадок до обґрунтованих рішень, заснованих на точних даних.
Що таке Interra Scan
Interra Scan — це комплексний сервіс високоточного аналізу ґрунту, основою якого є інноваційний метод гамма-спектроскопії, що калібрується класичними лабораторними тестами. Високий рівень точності методу підтверджено в численних дослідах і практичних прикладах у полях усього світу, зокрема в Україні. Важливий етап сервісу — це професійна технічна підтримка в інтерпретації даних і проєктуванні стратегії живлення від експертів зі здоров’я ґрунту компанії «Сингента».
Результат — детальний аналіз, розробка персоналізованих рішень для ваших полів і допомога в проєктуванні систем удобрення на основі принципів 4R: правильне добриво (Right source), у правильній дозі (Right rate), у правильний час (Right time), у правильний спосіб (Right place). Це практичний інструмент, який дозволяє синхронізувати систему живлення з реальними потребами ґрунту і рослин. Рекомендації враховують короткострокові й довгострокові напрями управління параметрами ґрунту і живленням рослин, оцінку ефективності добрив і фокус на збереженні здоров’я ґрунту.
Реальні приклади: чотири господарства — чотири різні проблеми
Нижче наведено реальні приклади з господарств, які мали змогу скористатися сервісом Interra Scan у 2025–2026 роках.
Приклад 1. Волинська область: думали, що з ґрунтом усе добре.
Ґрунти господарства дуже строкаті за генезисом — лучно-болотні, торфово-болотні й торфовища мілкі, підстелені лучним мергелем, дернові глейові карбонатні легкосуглинкові, дерново-підзолисті глейові супіщані ґрунти на льодовикових відкладах і морені — типова картина для Полісся. Загальна площа аналізу 5 полів, усього 158 га.
Що виявив аналіз?
Кислотність і сума основ — в оптимумі, вапнування не потрібне, але у вбирному комплексі виражений певний дисбаланс катіонів: частка магнію (Mg²⁺) складає 2–6 % від ємності катіонного обміну при бажаних 8–15 %, а співвідношення Ca:Mg досягає 14–49:1 при бажаному оптимумі 5–8:1. Це означає, що є висока ймовірність фізіологічного дефіциту магнію навіть при його формально достатній кількості в ґрунті. На підтвердження гіпотези згадали, що постійно спостерігаються симптоми магнієвого голодування майже на всіх польових культурах — характерний міжжилковий хлороз на старих листках.
Ознаки дефіциту магнію на кукурудзі.
Вміст рухомого фосфору строкатий: від низького до дуже високого залежно від зони поля. В зонах високого вмісту достатньо обмежитися лише стартовою припосівною дозою 10 кг/га Р2О5, в зонах низького вмісту потрібна активна «дозарядка».
Вміст бору на більшості площ нижче норми, інше підтвердження — неоптимальне співвідношення Са:В, особливо на карбонатних ділянках. Згадали про відповідні симптоми Са–В голодування рослин у попередні роки — характерні деформації листків у вигляді застібки-змійки, зокрема, на кукурудзі й зернових, на які внесення борних добрив було не в пріоритеті. Ймовірні ризики — проблеми із запиленням, череззерниця, поганий розвиток плодів і насіння.
Рішення та ефект
Склали багаторічний план управління зонами вмісту фосфору: управління кислотністю, добрива і покривні культури. Зонована карта-завдання для диференціювання норм фосфорних добрив від 10 до 76 кг/га P₂O₅ залежно від реального вмісту. Додаткові рекомендації: ґрунтове внесення і листкові підживлення магнієм і бором, впровадження покривних культур (бобові, гречка, гірчиця, фацелія) для мобілізації ґрунтових запасів фосфору, що дасть додаткові +10–30 кг/га/рік розчинених фосфатів.
Потенційна економія лише на фосфорних добривах у зонах із надлишком становить від 20 до 45 дол./га залежно від поточних цін на ринку.
Приклад 2. Кіровоградська область: калій і фосфор є, але чогось не вистачає.
Чорноземи звичайні малогумусні мулисто-глинисті на лесах — ґрунти, які традиційно вважаються потенційно родючими. Два поля загальною площею близько 40 га.
Що виявив аналіз?
На перший погляд непогана картина: pH у нормі, органічна речовина 5,2–5,3 %, калій підвищений — 333–350 ppm, близько 1300 кг/га в шарі 0–30 см, але оцінку запасів калію також варто робити у співвідношенні до інших увібраних катіонів. У цих полях частка калію в ЄКО складає 2,1–2,2 % (бажано 2–5 %), але є певне неоптимальне співвідношення K:Mg = 0,17–0,18 (оптимум 0,25–0,35). Тобто, тут дуже ймовірне фізіологічне К-голодування в період посухи. Згадали, що характерні ознаки калійного голодування трапляються достатньо часто — підсихання кінчиків прапорцевих листків пшениці.
Ознаки дефіциту калію на пшениці в період стресу.
Критичний дефіцит сірки — у 3–5 разів нижче від бажаного вмісту. Це найпоширеніша прихована проблема чорноземів, яку не видно без аналізу. Дефіцит сірки порушує синтез білка і хлорофілу, знижує якість зерна і засвоєння азоту. Потенційні втрати врожайності — 15–30 %. Також виявлено дефіцит цинку, молібдену і міді — мікроелементів, без яких навіть добре збалансоване NPK-живлення не дає очікуваного результату.
Рішення та ефект
Щоб досягти оптимуму співвідношення K:Mg = 0,25–0,35, на цих полях бажано мати 400 ppm при теперішніх 350 ppm і 2,5 % від ЄКО замість 2,2 %. Тобто, це потрібно сумарно +125 кг/га К2О, або по 25 кг/га протягом 5 років. Стратегія управління насиченістю обмінним калієм і досягнення оптимуму на цьому чорноземі в таких умовах наразі є недоцільною, оскільки це лише додає собівартості при майже нульовій окупності калійних добрив у Степу. Рішення: фоліарне внесення добрив з калієм перед посушливими умовами, наприклад, хелатні мікродобрива з калієм або гумат калію. Це не замінить основне живлення, але підтримає тургор у критичні моменти. Крім того, за даними науковців, валовий вміст калію на чорноземах звичайних близько 2,23 % від маси, а це 75–80 т/га. Отже, додатковим ефективним заходом майнінгу калію було запропоновано використання покривних культур і біологічних калій-мобілізаторів для ефективного розчинення необмінно-фіксованого калію ґрунту.
Для подолання дефіциту сірки доцільно додати щорічне внесення 15–25 кг/га S (сульфат амонію, КАС + тіосульфат амонію тощо), а в системі удобрення варто дотримуватися співвідношення N:S = 8–10:1 для всіх культур. Також до системи удобрення додано листкові підживлення мікроелементами — Брексіл® Мікс двічі за сезон. Результат: без збільшення загального бюджету на добрива господарство отримає вищу врожайність і кращу якість урожаю, закриє дефіцити, про які спеціалісти до аналізу навіть не підозрювали.
Приклад 3. Київська область: поле давно не реагує на добрива.
Ґрунти поля дерново-сереньопідзолисті оглеєні супіщані на льодовикових відкладах і морені, поле близько 46 га. Спеціалісти господарства зауважують, що внесення добрив не дає очікуваної прибавки врожаю.
Що виявив аналіз?
Причина знайшлася одразу: pH обмінний = 4,0 — критично низький рівень кислотності. Частка іонів H⁺ у вбирному комплексі становить 47 % при нормі бажаних < 10–15 %. Такий стан із високою ймовірністю може стати причиною проблем із засвоєнням рослинами фосфору, молібдену, кальцію, магнію, також провокує токсичність алюмінію і марганцю. При такому pH жодне добриво не працює на повну силу — воно просто не засвоюється. Водночас вміст рухомого фосфору в ґрунті високий.
рН обмінний.
Органічна речовина — 1,0 %, ЄКО — мінімальна (4,7 мг-екв./100 г). Ґрунт буквально «не тримає» поживні елементи.
Рішення та ефект
Найвищий пріоритет — вапнування, бажаний меліорант — доломітове борошно або краще гранульований доломіт з умістом магнію, середньозважена розрахункова доза 1480 кг/га (на карті-завданні від 740 до 1840 кг/га залежно від кислотності та ЄКО). Після вапнування очікується прибавка врожайності культур у перший рік: кукурудза +1,0 т/га, соя +0.5 т/га, пшениця озима +0,8 т/га. При поточних цінах на зерно це означає окупність вапнування за один-два сезони. Додатково — комплексні заходи з усунення дефіциту сірки, бору, цинку, марганцю, молібдену й міді разом із ґрунтовими добривами і фоліарними підживленнями Брексіл® Мікс. Фосфорні добрива — в мінімальних стартових дозах на фоні високого вмісту рухомих фосфатів протягом 2 років.
Приклад 4. Одеська область: урожайність технічного винограду на зрошенні щороку менше очікуваного при високому рівні затрат.
Ґрунти поля — чорноземи південні міцелярно-карбонатні слабогумусні на лесах. Спеціалісти господарства постійно помічають хлорози, скаржаться на низьку врожайність попри зрошення і систематичне внесення добрив.
Що виявив аналіз?
Карбонати у складі чорноземів звичайних міцелярно-карбонатних забезпечують стабільну слаболужну і лужну реакцію ґрунту (рН акт. = 7,5–8,0) та високу буферність ґрунту, що запобігає підкисленню, однак створюють значні агрономічні проблеми через фіксацію фосфору у важкодоступні форми трикальційфосфату та гідроксилапатиту, блокування мікроелементів (Fe, Zn, Mn, B) з утворенням нерозчинних сполук, що викликає хлорози рослин. Особливий фокус — дефіцит заліза. Ґрунти виноградників мають майже оптимальний баланс увібраних катіонів, хоча з суттєвою перевагою кальцію, добре забезпечені фосфором, калієм завдяки високим нормам внесення цих елементів за попередні роки. Проте виявлений критичний дефіцит, сірки, заліза і цинку. Є дефіцит бору і критичний дисбаланс у співвідношенні Са:В, що є причиною поганої якості ягід. Щорічні обробки мідьвмісними фунгіцидами призвели до надлишкового вмісту міді, що може бути додатковою причиною залізних хлорозів.
На підтвердження результатів сканування ґрунту спеціалісти господарства згадали про типові симптоми дефіциту заліза — рівномірні хлорози молодих листків, дефіциту цинку — поганий приріст і «розетковість» молодих пагонів.
Хлорози винограду через дефіцит заліза на карбонатних ґрунтах.
Рішення та ефект
Скорочення річних норм фосфору до 10 кг/га/рік і калію до 15–20 кг/га/рік на фоні високого вмісту, накопиченого за попередні роки. При цьому внесення калію — це лише підтримуюча доза для збільшення розміру ягід і їх тургору методом фертигації протягом періоду з кінця цвітіння до активного накопичення цукрів у ягодах. У рекомендаціях зробили фокус на сірку, йдеться про сульфат амонію методом локального внесення у прикореневу зону рано навесні. Науково обґрунтовані рекомендації вчених ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова», а також вчених із Хорватії підтверджують, що використання сульфату амонію дуже позитивне для винограду на карбонатних ґрунтах та оптимізує рН і доступність заліза.
Замість кальцієвої селітри, доцільність якої сумнівна на фоні дуже високого вмісту обмінного Са в ґрунті, було запропоновано додати в ґрунт борних добрив пізно восени і фоліарно добриво Бороплюс® протягом генеративного розвитку, дотримуватися оптимального співвідношення Са:В у ґрунті і в системі удобрення, адже саме оптимальний вміст бору і є запорукою ефективного споживання кальцію рослинами й оптимізує якість ягід винограду. Дефіцит заліза, згідно з рекомендаціями вчених виноградарів, ефективно долати лише з фоліарними підживленнями, а ґрунтове внесення заліза неефективне. Запропоновано додати Брексіл® Мікс (Mg6 B1,2 Mn0,7 Fe0,6 Cu0,8 Zn5 Mo1 %) і Брексіл® Fe (10 %) протягом вегетації для подолання хлорозів. Регенеративні практики — перевести утримання міжрядь від парового типу в залуження або однорічне вирощування покривних культур.
Покривні культури в міжряддях винограду.
Здоров'я ґрунту — основа сталого землеробства
Всі ці приклади об'єднує одна думка: ґрунт — це живий організм, створений природою протягом тисяч років. У процесі інтерпретації даних аналізу й ухвалення рішень обов’язково потрібно ставити першим пріоритетом збереження здоров’я ґрунту, враховувати особливості його генезису, економічні й екологічні фактори.
Сервіс Interra Scan — це комплексне рішення діагностики здоров’я ґрунту й розробки довгострокової та короткострокової стратегії щодо його покращення. Ми рекомендуємо комплексні рішення — від розрахунку точної потреби в добривах і створення карт-внесення до індивідуальних рекомендацій щодо меліоративних заходів, підбору покривних культур, скорочення обробітків, раціонального управління рештками та покращення мікробіологічної активності ґрунту. Господарства, які відновлюють і підтримують здоров'я ґрунту, отримують покращення його водного і поживного режиму, ефективну мобілізацію поживних речовин і меншу залежність від мінеральних добрив у довгостроковій перспективі.
Покривні культури допомагають мобілізувати фіксовані макро- і мікроелементи без жодних витрат на добрива. Мікоризні мережі збільшують зону поглинання коренями в 10–100 разів. Перехід на no-till або strip-till зберігає вологу й органічну речовину. Все це — не альтернатива мінеральному живленню, а його доповнення, яке підвищує ефективність кожної гривні, витраченої на добрива.
Висновок: менше витрат — більше врожаю
Чотири господарства з чотирьох різних регіонів. Десятки таксономічних одиниць ґрунтів. Десятки різних проблем. І один спільний висновок: без точного аналізу ґрунту неможливо ухвалити ефективні рішення щодо живлення.
Interra Scan — це інвестиція, яка окупається вже в перший сезон через скорочення зайвих витрат на добрива там, де вони не потрібні, через усунення прихованих дефіцитів, які «з'їдають» врожайність, і через відновлення здоров'я ґрунту, яке працює на прибуток роками.
У часи, коли добрива дорожчають, а маржа тисне, знання про здоров’я ваших ґрунтів та правильне управління дадуть вам змогу завжди отримувати стабільні результати й високу прибутковість.
Ігор Давиденко, спеціаліст з технологій застосування ЗЗР, компанія «Сингента»
Валерій Дубровін, канд. с.-г. наук, менеджер з вуглецевого землеробства і здоров’я ґрунту, компанія «Сингента»