Фосфор — один із трьох китів рослинного живлення, проте його засвоєння часто стає справжнім викликом для аграрія. На відміну від мобільного азоту, фосфор у ґрунті вкрай інертний: значна частина внесених добрив швидко зв’язується в недоступні для рослин сполуки, перетворюючись на «мертвий капітал». Середні норми внесення фосфорних добрив (основних і припосівних / стартових) у діючій речовині під зернові колосові культури в Україні варіюються в межах 20–40 кг/га, чого зазвичай недостатньо для компенсації виносу, зважаючи на рівень урожайності культур та відсоток доступності фосфору з мінеральних / органічних добрив. Окрім того, низька розчинність фосфатів з добрив призводить до неефективної витрати коштів. Саме тому використання фосформобілізаторів стає стратегічним рішенням, що дозволяє розблокувати прихований потенціал ґрунту й оптимізувати інвестиції в систему живлення.
Фосфор — це «батарейка» для рослини. Якщо азот допомагає наростити листя і стебла, то фосфор дає енергію, щоб усі процеси всередині працювали як слід. Без нього рослина просто не має сили рости, навіть якщо навколо багато води й сонця. Найбільше фосфор потрібен на самому початку розвитку рослини. Він допомагає розвивати міцне та глибоке коріння. Чим кращим буде коріння, тим легше рослині буде пережити засуху, бо вона зможе діставати вологу з глибини. Головна проблема в тому, що фосфор у землі дуже ледачий — він майже не рухається і часто «прилипає» до ґрунту так міцно, що коріння не може його витягнути. Виходить парадокс: у ґрунті фосфору може бути багато, а рослина при цьому голодує. Тому важливо не просто давати добрива, а й допомагати рослині їх розблокувати, щоб вона могла легко їх споживати.
Ефективність фосфорного живлення в сучасних системах землеробства суттєво лімітується низькою мобільністю фосфат-іонів у ґрунтовому розчині та їхньою схильністю до швидкої хімічної фіксації. Залежно від показника рН середовища, фосфор вступає в реакції ретроградації, утворюючи важкорозчинні сполуки з катіонами заліза й алюмінію в кислих ґрунтах або кальцію в лужних. Це призводить до того, що коефіцієнт використання фосфору з мінеральних добрив у перший рік вегетації рідко перевищує 15–25 %. Відтак стратегія оптимізації живлення має базуватися на переході від валового внесення до методів локального підживлення і застосування біологічних рішень (наприклад, фосформобілізуючих мікроорганізмів), що дозволяють підтримувати елемент у доступній для кореневої системи формі безпосередньо в критичні фази органогенезу.
У циклі вирощування озимих зернових фосфорне живлення відіграє стратегічну роль у забезпеченні морозостійкості та успішного виходу рослин зі стану зимового спокою. У період осінньої вегетації достатня концентрація фосфору в зоні вузла кущення сприяє інтенсивному накопиченню розчинних цукрів та зміцненню клітинних мембран, що є критичним фактором виживання посівів за екстремально низьких температур.
Не менш важливий вплив елемента на морфологію кореневої системи: розвинені первинна і вторинна кореневі системи, сформовані з осені, дають рослині змогу швидше розпочати весняну вегетацію. На етапі відновлення весняної вегетації (ВВВ), коли ґрунт ще залишається холодним і мікробіологічна активність мінімальна, дефіцит доступного фосфору стає головним лімітуючим чинником. Це призводить до абортації бічних пагонів та скорочення кількості зерен у колосі, що закладаються саме на етапах органогенезу в ранньовесняний період. Таким чином, забезпечення озимини фосфором на початку розвитку є фундаментом для реалізації генетичного потенціалу густоти продуктивного стеблостою та озерненості колосу.
Оскільки переважна частина ґрунтового фосфору перебуває у зв’язаному, недоступному для коріння стані, критичного значення набувають фосформобілізатори. Ці мікробіологічні рішення діють як природні солюбілізатори, перетворюючи важкорозчинні сполуки фосфору на легкозасвоювані форми.
Розуміючи важливість проблеми засвоєння фосфору рослиною, компанія «Сингента» розширює свій портфель і виводить на ринок інноваційний біологічний продукт Нуелло® Фос — препарат на основі бактерій Pseudomonas fluorescens (syn. Pseudomonas pergaminensis), що мобілізує важкодоступні форми фосфору в ґрунті, перетворюючи їх на доступні для рослин. Розчинення фосфору поєднується з синтезом стимуляторів росту, що позитивно впливає на розвиток кореневої системи та, як наслідок, живлення рослин.
Бактерії Pseudomonas fluorescens солюбілізують фосфор шляхом продукування органічних кислот, які можуть розчиняти сполуки фосфору, присутні в ґрунті, роблячи його доступним для засвоєння рослинами. Крім того, вони виділяють фосфатази — ферменти, які гідролізують органічні сполуки фосфору до простіших форм.
Відчутний ефект кращого засвоєння фосфору, розвитку кореневої системи і, як наслідок, покращеного живлення всіма іншими елементами у ґрунті ми спостерігали протягом усього етапу життєдіяльності рослини на численних дослідах і семплінгах у господарствах.
Рис. 1.
На рис. 1 ми бачимо динаміку схожості в лабораторних умовах. Тож можемо сміливо стверджувати, що жодної затримки схожості чи фітотоксичного ефекту від Нуелло™ Фос не фіксувалося. Навпаки, очевидний певний стимулятивний ефект.
Використання Нуелло™ Фос сприяє інтенсивному формуванню кореневої системи. Результати моніторингу через Rootscaner демонструють помітне збільшення об’єму кореня та густоти кореневих волосків, що чітко фіксується під час цифрової верифікації параметрів.
Фото. 1. Сканування кореневої системи. Необроблений контроль.
Фото. 2. Сканування кореневої системи. Вайбранс® Інтеграл 2 л/т.
Фото. 3. Сканування кореневої системи. Вайбранс® Інтеграл 2 л/т + Нуелло® Фос 1,5 л/т + Премакс™ Р 0,375 л/т.
Цей дослід проводився в лабораторних умовах на штучно збідненому ґрунті.
Таблиця 1. Аналіз штучно збідненого ґрунту.
| Валовий фосфор у перерахунку на Р2О5, мг/кг | 575,15 |
| Рухомий фосфор у перерахунку на Р2О5, мг/кг | 13,4 |
| Нерухомий фосфор у перерахунку на Р2О5, мг/кг | 561,8 |
Як можемо бачити на цих фото, а також на числових вимірах кожного кореня, Нуелло™ Фос стимулює ріст кореневої системи, збільшуючи її довжину, середній діаметр кореня та кількість кореневих відростків. Усереднені дані сканування рослин представлено у таблицях нижче.
Таблиця 2. Середні дані сканування кореневої системи
Що нам дає краще розвинена коренева система й покращене фосфорне живлення з точки зору перезимівлі озимих зернових? Аденозинтрифосфат (АТФ), що складається з аденіну, рибози та трьох залишків фосфату, використовується клітиною як найважливіша «енергетична валюта». Ця речовина та її похідні беруть участь у темновій фазі фотосинтезу, диханні, гліколізі та інших процесах.
Важливо розуміти, що цукри та жирні кислоти не можуть бути використані клітинами організму в якості джерела енергії, якщо вони не будуть спочатку фосфорильовані.
Отже, можемо зробити такий висновок: чим більше фосфору отримала рослина в осінній період, тим більше цукрів вона змогла накопичити. Що також підтверджують дані, представлені в табл. 3, які було отримано на наших польових дослідженнях.
Таблиця 3.
Краще накопичення цукрів, своєю чергою, допомагає рослині витримати несприятливі погодні умови в зимовий період. Зима 2025–2026 рр. була справжнім випробуванням для озимих культур. На табл. 4 представлено дані щодо перезимівлі озимої пшениці.
Таблиця 4.
Усі вище перераховані переваги в розвитку рослин конвертуються у впевненість у кращому засвоєнні внесених добрив, покращений стан ґрунтів та збільшення врожайності (табл. 5).
Таблиця 5. Урожайність і маса 1000 зерен. Київська обл., Білоцерківська дослідна станція.
Отже, фосформобілізатори — це практичний інструмент підвищення ефективності фосфорного живлення, адже вони переводять частину зв’язаного у ґрунті фосфору в доступні для рослин форми. Їх застосування особливо доцільне на ґрунтах із високою фіксацією фосфору та за умови, коли важливо отримати сильний старт і краще розвинену кореневу систему. Водночас фосформобілізатори не є замінником системи удобрення: найкращий результат вони дають у поєднанні з агрохімічною діагностикою, коректним підбором фосфорних добрив, оптимальним pH і технологією внесення. Комплексний підхід дозволяє перетворити ґрунтові запаси фосфору на реальний ресурс урожайності та стабільності виробництва.
Авторка: Анна Кікоть, технічна спеціалістка з підтримки й розвитку протруйників, компанія «Сингента»
Автор: Дмитро Жарко, технічний спеціаліст з підтримки й розвитку протруйників, компанія «Сингента»