Постійні зміни клімату в Україні в бік зростання контрастності, коли періоди посухи та спеки чергуються з різкими зниженнями температур, рясними росами чи дощами, разом з інтенсифікацією агротехнологій, дедалі більше змінюють структуру фітопатогенного комплексу картоплі. Це виводить альтернаріоз із категорії другорядних хвороб у статус одного з лімітуючих чинників виробництва. Сьогодні виробники щораз частіше зазнають «невидимих втрат» через підступність альтернаріозу. Латентна фаза розвитку Alternaria spp. протікає безсимптомно, проте приховане накопичення інфекції готує підґрунтя для раптового відмирання листкового апарату за найменшого стресу. Крім того, поєднання високої адаптивності патогенів та розвитку їхньої резистентності до багатьох фунгіцидів перетворює контроль сухої плямистості на складне завдання, що потребує перегляду традиційних стратегій фунгіцидного захисту. Така зміна пріоритетів у захисті культури передусім вимагає розуміння природи патогену.
Насамперед слід зазначити, що альтернаріоз картоплі — це комплексне захворювання, викликане кількома самостійними збудниками, ключовими серед яких є Alternaria solani та Alternaria alternata. Так, A. solani за своєю біологічною суттю є класичним некротрофом, який для забезпечення життєдіяльності потребує попереднього руйнування клітин рослини-господаря за допомогою специфічних мікотоксинів (зокрема альтернаріолу) з живленням відмерлою органікою надалі. Візуально це проявляється у вигляді чітко окреслених темно-бурих або коричневих плям на листі, що мають характерну концентричну зональність у вигляді мішені. Під мікроскопом цей збудник розпізнають за темною грибницею і характерними спорами у формі булави. Через свою особливу міцну будову та темний колір ці спори дуже стійкі до зовнішнього середовища й здатні тривалий час зберігатися у ґрунті на рослинних рештках і легко витримувати сильні перепади температур.
Водночас із A. solani вагому загрозу для посівів становить також інший поширений вид — Alternaria alternata. На відміну від першого збудника, цей гриб класифікується як факультативний паразит. За особливостями будови він відрізняється дрібнішими конідіями, зібраними в довгі ланцюжки. В рослинні тканини патоген зазвичай потрапляє через мікротравми листка або внаслідок глибокого фізіологічного стресу культури. Візуально його дія проявляється у вигляді численних дрібних темно-коричневих або майже чорних цяток без вираженої концентричної зональності. Через це A. alternata часто виступає як супутня інфекція, що посилює загальне пригнічення рослин і спричиняє масове відмирання тканин, яке стрімко поширюється по всій площі листкової пластини.
Розвиваються ці патогени в різні періоди вегетації, що тісно пов’язано з фазами розвитку картоплі. Так, Alternaria solani є «агресором першої хвилі», тобто він найімовірніше атакує рослини в період бутонізації та на початку цвітіння. Цей вид віддає перевагу нижнім листкам, що першими починають старіти. Натомість Alternaria alternata найактивніше проявляє себе в другій половині вегетації, особливо після завершення цвітіння та під час інтенсивного наливу бульб. У цей період імунітет рослини природним чином знижується, а накопичення механічних пошкоджень і дефіцит елементів живлення відкривають «ворота» для масового заселення цього менш агресивного, але надзвичайно поширеного гриба.
| а | б |
Хоча ці збудники з’являються в різний час, вони рідко уражують абсолютно здорові поля картоплі. Їхній спалах — це майже завжди наслідок фізіологічного ослаблення рослин. Цей процес провокують кілька основних чинників: природне старіння тканин (через що альтернаріоз часто називають «хворобою слабкості»), термічний стрес від різких температурних коливань і тривалої посухи, а також ушкодження листкової поверхні внаслідок граду, злив, шкідників, проходів техніки чи хімічних опіків через некоректне застосування засобів захисту рослин. Порушення цілісності поверхні листка створює ідеальні «ворота» для проникнення спор. Через це контроль хвороби неможливий без комплексного підходу, а захист має діяти на випередження.
| а | б |
Рис. 2. Пошкоджені рослин картоплі: а) хімічні опіки; б) пошкодження градом.
Комплексна стратегія контролю: від управління стресом до превентивного захисту
З огляду на вторинний характер альтернаріозу та його специфіку як «хвороби слабкості» ефективна боротьба з цим патогеном вимагає докорінного переходу від лікування видимих симптомів до комплексного управління здоров'ям рослини. Надійний контроль інфекції можливий лише через поєднання агротехнічних та хімічних заходів, спрямованих на випередження інфекції.
- Агротехніка проти альтернаріозу: усунення причин хвороби
Замість пасивного спостереження за симптомами, агротехніка має ліквідовувати саму першопричину, тобто фізіологічне ослаблення рослин картоплі. Для цього необхідно перебудувати роботу за кількома критичними напрямами:
- Збалансоване мінеральне живлення. Оскільки альтернаріоз зазвичай розвивається на тлі старіння тканин, поширення хвороби можна суттєво обмежити завдяки чіткому балансу азоту та калію, адже нестача азоту може призвести до передчасного відмирання бадилля, а дефіцит калію знижує тургор клітин і позбавляє їх природної стійкості до проникнення збудника. Крім того, позакореневі обробки магнієм та цинком також посилюють імунітет рослини, оскільки ці елементи здатні активувати внутрішні захисні механізми.
- Контроль водного балансу. В умовах сучасних погодних реалій регулярне забезпечення вологою стає головним запобіжником від водного стресу, який може запустити патогенний механізм хвороби. Найбільш технологічним рішенням тут є крапельний полив, оскільки він дозволяє уникнути зволоження листкового апарату. Водночас у ході розрахунку норм зрошення (як крапельного, так і дощування) важливо не допускати перезволоження і застою вологи в нижньому ярусі стеблостою, адже надмірна вологість повітря всередині густих посадок картоплі здатна спровокувати активне проростання спор гриба.
- Захист від супутніх ушкоджень
Оскільки альтернаріоз активно використовує механічні та біотичні травми рослини як «ворота» для проникнення, контроль усіх супутніх загроз також є важливим методом превентивної боротьби. Так, наприклад, своєчасний захист посівів від колорадського жука, цикадок і попелиць може мінімізувати ризик утворення пошкоджень та мікропроколів епідермісу, які ці шкідники залишають під час живлення і які згодом стають ідеальним середовищем для інфекції Alternaria. Не менш важливий і паралельний контроль фітофторозу, адже альтернаріоз часто колонізує тканини, вже ослаблені цією хворобою. Відтак одночасний моніторинг патогенів та шкідників здатний надійно зберегти цілісність листкового апарату картоплі й заблокувати розвиток сухої плямистості.
- Хімічний захист
Сучасний хімічний контроль альтернаріозу неможливий без жорсткого дотримання антирезистентних регламентів, оскільки висока мінливість збудника дозволяє йому швидко обходити дію звичних фунгіцидів. Базовим правилом тут стає обов'язкова ротація хімічних груп і суворе обмеження кратності обробок препаратами одного класу протягом сезону. Крім того, сама стратегія має будуватися виключно на принципі випередження. Тобто, будь-яке фунгіцидне внесення ефективне лише тоді, коли воно блокує інфекцію до масового проростання спор. Саме в межах такої превентивної стратегії ключовим інструментом стають інноваційні діючі речовини, здатні надійно захистити культуру ще на ранніх етапах розвитку. Прикладом такого технологічного рішення є фунгіцид Міравіс® 200 на основі діючої речовини Адепідин®, яка належить до нового покоління класу SDHI. Головна перевага препарату полягає у створенні надійного захисного «екрана»: після нанесення діюча речовина міцно зв’язується з восковим шаром листка і надалі поступово переміщується в тканини. Це дає змогу знищити патоген безпосередньо під час проростання спор, запобігаючи первинному ушкодженню клітин. Такий механізм повністю відповідає концепції профілактичного контролю альтернаріозу. Завдяки високій ліпофільності Адепідин® швидко фіксується в кутикулі, що мінімізує ризик змивання опадами вже за годину після внесення. Для забезпечення пролонгованого захисту препарат застосовують у нормах 0,15–0,25 л/га. Оптимальним вікном для обробки є період бутонізації — початку цвітіння, коли культура витрачає максимум ресурсів і втрачає стійкість до стресів. Внесення фунгіциду в цю фазу зберігає цілісність асиміляційної поверхні та блокує ранню колонізацію картоплі збудниками роду Alternaria.
Рис. 3. Результати застосування фунгіциду Міравіс® 200 на картоплі.
Наступний і не менш важливий етап — це друга половина вегетації, коли рослина природним чином виснажується, а інфекційний тиск зростає через накопичення спороношення. У цей період виникає потреба в препараті з потужною стоп-дією, і оптимальним рішенням у цей час слугує фунгіцид Ревус® Топ (0,6 л/га). Поєднання двох діючих речовин із різними механізмами дії — мандіпропаміду та дифеноконазолу — забезпечує комплексний лікувальний ефект. Якщо мандіпропамід надійно захищає від фітофторозу, то дифеноконазол є визнаним золотим стандартом у боротьбі з альтернаріозом. Препарат дозволяє зупинити поширення некрозів, які вже почалися, і захистити рослину в найбільш критичний період завершення вегетації, коли йде відтік пластичних речовин від вегетативних органів до бульб.
Таким чином, ефективний контроль альтернаріозу картоплі — складне рівняння з багатьма невідомими, проте правильна агротехніка та збалансоване живлення зменшують стрес для рослин і стримують розвиток інфекції. Водночас точний хімічний захист допомагає контролювати хворобу і гарантує високий урожай.
Авторка: Галина Павленко, канд. с.-г. наук, експертка з технічної підтримки засобів захисту рослин для овочів та картоплі, компанія «Сингента»